Перейменування — це не просто зміна назви. Це повернення своєї історії та ідентичності. Хто не вчить свою історію, той буде вчити історію придуману ворогом.
Було: вулиця Сєдова
Георгій Сєдов (1877–1914) — російський гідрограф і полярний дослідник, який прославився експедицією до Північного полюса. Він помер під час арктичної подорожі, а в радянський період був перетворений на одного з героїв державної пропаганди. Його ім’ям називали кораблі, населені пункти та вулиці по всьому СРСР, незалежно від того, чи мав він будь-який стосунок до конкретного міста.
Попри те, що дослідники зазначають про українське походження роду Сєдова, він не був пов’язаний із Черкасами, розвитком міста чи українською історією. Назва вулиці з’явилася виключно як частина загальносоюзової практики увічнення діячів Російської імперії та СРСР. Саме тому її заміна стала частиною повернення Черкасам власної історичної топоніміки.
Стало: вулиця Новопречистенська
Назва Новопречистенська має глибоке історичне коріння. Вона існувала тут у 1893–1916 роках і походить від храму Різдва Пресвятої Богородиці. Після того як стару Пречистенську церкву, що стояла на розі сучасних бульвару Шевченка та вулиці Пастерівської, розібрали через аварійний стан, новий храм перенесли саме на цю вулицю. Через це її й почали називати Новопречистенською — тобто «новою Пречистенською».
Згодом цей храм став одним із духовних центрів Черкас. У 1920-х роках він був кафедральним собором Української автокефальної православної церкви. Саме тому назва Новопречистенська нагадує не лише про конкретну будівлю, а й про важливий період розвитку українського церковного життя в місті.
Повернення цієї назви є прикладом того, як історична топоніміка допомагає відновлювати пам’ять про Черкаси. Хоч це рішення і викликало суперечки серед містян, оскільки назва здається складною для вимови. Але, на відміну від радянських назв, які масово дублювалися в містах усього Союзу, Новопречистенська є унікальною. Вона виникла саме тут і відображає події та місця, що формували історичне обличчя міста.
Саме такі перейменування дозволяють побачити Черкаси не через призму чужої історії, а через власне минуле. Назва Новопречистенська повертає на карту міста ще одну сторінку його духовної та культурної спадщини, нагадуючи про храм, який свого часу був одним із символів життя старих Черкас.
Перейменування — це наш спільний шлях до відновлення історичної справедливості та утвердження української ідентичності.