Перейменування — це не просто зміна назви. Це повернення своєї історії та ідентичності. Хто не вчить свою історію, той буде вчити історію придуману ворогом.
Було: вулиця Стасова
Володимир Стасов (1824–1906) — російський музичний та художній критик, публіцист, історик мистецтва та громадський діяч. Був однією з найвпливовіших постатей у художньому житті Росії другої половини XIX — початку XX століття. Активно виступав за розвиток російського національного реалістичного мистецтва, яке було б доступним широким масам.
Протягом багатьох років працював співробітником Імператорської Публічної бібліотеки (нині Російська національна бібліотека). Був почесним вільним общником Імператорської Академії мистецтв та почесним академіком по розряду витонченої словесності Петербурзької академії наук. Ні до України, ні до Черкащини не мав ніякого відношеня.
Стало: вулиця Івана Підкови
Іва́н Підко́ва (Іван Серпяга, Карапет Серпега, Іван Вода (Воде), Іоан Вірменин)— козацький кошовий отаман, молдавський господар. Ймовірно, рідний брат молдовського господаря Івана III Воде Лютого.
Існує 3 версії походження Івана Підкови. За однією версією він був братом молдавського господаря Іоанна ІІІ Лютого. За другою — походив з роду Баторіїв і звідти втік до козаків через родинні суперечки. За третьою — мав вірменське походження. За переказами, немовлям був врятований від кримських тата та вихований козаками.
Мав рідкісну фізичну силу і надзвичайний зріст, запросто ламав руками підкови (за це запорожці прозвали його «Підковою»). Міг зупинити віз, запряжений 6 кіньми, ухопивши його за заднє колесо, та був здатен волячим рогом пробити дубові ворота. Його зріст був 2 м 29 см.
На Запоріжжі Іван Підкова з’явився у 1556 році, привівши з собою цілий козацький полк. Брав участь у морських походах під проводом Самійла Кішки. Пізніше водив козацькі флотилії самостійно і спалював передмістя татарських приморських поселень. Очолювані ним козацькі загони завдали поразок татарам під Очаковом, Кафою, Ґезлевим.
На початку листопада 1577 року Іван Підкова за підтримки козацького загону на чолі з гетьманом Яковом Шахом почав боротьбу проти ставленика Османської імперії, молдовського господаря Петра VI Кульгавого. Козацьке військо розгромило загони Петра Мірчича, 30 листопада 1577 року визволило Ясси. Підкова був проголошений молдовським господарем, Яків Шах із козацьким загоном повернувся на Січ.
1578 року війська Османської імперії ввійшли до Молдовського князівства.
Яків Шах, який допомагав Підкові, гостив у Немирові у брацлавського воєводи Януша Збаразького. Той порадив Шаху, аби Підкова для примирення з королем Стефаном Баторієм поїхав для цього до Варшави. Король прийняв його і наказав кинути до в’язниці. У Львові на вимогу султана Мурада III за рішенням короля Підкову було страчено. Тіло забрали руські братчики і поховали у місцевій Успенській церкві. Черкаські козаки викрали його останки і перевезли їх до Канева, де поховали в одному з православних монастирів під Чернечою горою (там похований і Самійло Кішка).
Оновлені назви вулиць допомагають очистити місто від спадщини окупантів і створити простір, у якому кожен мешканець відчуватиме гордість та приналежність до своєї держави.
Це наш спільний шлях до відновлення історичної справедливості та утвердження української ідентичності.
