Перейменування — це не просто зміна назви. Це повернення своєї історії та ідентичності. Хто не вчить свою історію, той буде вчити історію придуману ворогом.
Було: вулиця Комунарів
Вулиця Комунарів отримала свою назву в радянську добу. Слово «комунар» було тісно пов’язане з комуністичною ідеологією та революційним рухом. Так називали учасників Паризької комуни 1871 року, яку радянська пропаганда подавала як один із символів боротьби за комуністичні ідеали. Тому назва «Комунарів» була не просто нейтральним позначенням, а частиною радянського ідеологічного простору міста.
Після здобуття Україною незалежності такі топоніми почали переосмислювати. Особливо активно це відбувалося під час декомунізації, коли з міських карт прибирали назви, пов’язані з комуністичною системою та її символікою.
Стало: вулиця Змагайлівська
У Черкасах замість Комунарів запропонували назву Змагайлівська. Вона виявилася значно ближчою до місцевої історії, адже вулиця проходить через територію колишнього села Змагайлівка. Саме цей аргумент був закладений у топонімічну концепцію Черкас.
Змагайлівська — це назва не вигаданого персонажа і не абстрактного історичного поняття. Вона походить від реальної місцевості, яка існувала поруч із Черкасами задовго до сучасної міської забудови. Історичні дослідження свідчать, що село Змагайлівка виникло на початку XVIII століття на правому березі Дніпра, приблизно за два кілометри від давнього поселення Копани. У 1900 році тут було 411 дворів і понад дві тисячі мешканців. Село мало школу, церкву, млини, кузні, крамниці та навіть цегельні заводи.
Цікаво, що точне походження назви «Змагайлівка» досі не встановлене остаточно. Є версія, яка походить із місцевих переказів. За нею, мешканці Змагайлівки разом із жителями сусідньої Секави ставали на захист своїх поселень від нападників. Під час таких сутичок вони нібито змагалися між собою у військовій вправності та хоробрості. Звідси й могло виникнути прізвисько «змагайлівці», яке згодом перетворилося на назву поселення. Водночас краєзнавчі та мовознавчі дослідження обережніші: назву Змагайлівка пов’язують із давнім прізвищем Змагайло. Саме тому цю версію варто сприймати як наукове пояснення походження топоніма, а легенду — як частину місцевої пам’яті.
Історія Змагайлівки на цьому не закінчилася. У ХХ столітті село пережило великі зміни, а його територія поступово увійшла до сучасного міського простору. У топонімічній концепції Черкас Змагайлівка була визначена як один із місцевих мікротопонімів, які варто зберегти в назвах міських вулиць. Вулиця Змагайлівська фактично нагадує, що сучасні Черкаси виросли не на порожньому місці. У міській забудові досі можна прочитати сліди старих сіл, хуторів і місцевостей, які формували історичне обличчя міста.
Тож перейменування Комунарів на Змагайлівську стало не просто заміною однієї таблички на іншу. На карту Черкас повернули назву, яка пов’язана саме з цією територією та її минулим. Замість радянського ідеологічного слова вулиця отримала назву місцевого походження. Такі топоніми важливі тим, що зберігають пам’ять про Черкаси, яких уже немає на сучасній карті, але які продовжують жити в назвах вулиць.
Перейменування — це наш спільний шлях до відновлення історичної справедливості та утвердження української ідентичності.