Вже з 4 вересня українці поступово отримуватимуть нову банкноту номіналом 2000 гривень. Вона стане найбільшим номіналом української валюти та матиме особливий символічний дизайн.
На лицьовому боці купюри зображений Василь Стус — український поет, дисидент і правозахисник. На зворотному боці розмістили будівлю Донецького національного університету, де навчався поет. Дизайн також містить мотиви його творчості та символи українського спротиву.
Особливу увагу привертають птахи поруч із портретом Стуса. Це не випадкова декоративна деталь. На банкноті використали мотиви двох мозаїчних творів Алли Горської — «Боривітра» та «Птаха». Один із них був створений у Маріуполі, другий — на Черкащині.
Алла Горська була художницею-монументалісткою, дисиденткою та однією з яскравих представниць українського шістдесятництва. Разом із чоловіком Віктором Зарецьким вона працювала над монументальними творами, у яких зверталася до української культури та народного мистецтва. Вона була не лише мисткинею, а й активною учасницею українського правозахисного руху.
«Боривітер» із Маріуполя
«Боривітер» Горська створила у 1967 році разом із Віктором Зарецьким та іншими художниками. Тоді мистецька група приїхала до Маріуполя й менш ніж за два місяці виконала два панно — «Боривітер» і «Дерево життя».
Мозаїки створювали для ресторану «Україна». Художники поєднали народні українські мотиви з модерною пластикою та незвичними матеріалами. Зокрема, у «Боривітрі» використали навіть фрагменти алюмінієвих ложок.
Сам образ боривітра має особливий символізм. Цей птах здатний зависати в повітрі, утримуючись на одному місці навіть під сильними потоками вітру. Саме тому голова НБУ Андрій Пишний назвав його влучною метафорою українських шістдесятників. Такий символ особливо промовисто перегукується з історією українського опору та постаттю Василя Стуса.
Вони протистояли системі, яка здавалася непереможною, не маючи власної держави та захисту. Натомість вони мали внутрішню свободу, яка згодом стала основою боротьби за незалежність України.
Доля маріупольської мозаїки виявилася трагічною. Після початку повномасштабного вторгнення російські обстріли зруйнували «Боривітра» та «Дерево життя». За даними Українського інституту, ці роботи були знищені 24 лютого 2022 року внаслідок артилерійських та ракетних ударів.У 2025 році в Києві презентували її відтворену копію, зроблену за старими ескізами та фотографіями.
Тепер образ знищеного маріупольського панно продовжить жити на українській банкноті.
«Птах» із Гельмязова: як нова банкнота пов’язана із Черкащиною
Другий образ Алли Горської на новій банкноті має зовсім іншу історію. Це «Птах», створений у 1970 році в селі Гельмязів на Золотоніщині.
Мозаїку Горська виконала разом зі своїм чоловіком, художником Віктором Зарецьким. Панно розмістили на фронтоні закладу громадського харчування «Супій». Саме ця робота нині залишається на місці й доступна для огляду.
Робота в Гельмязові стала останнім великим монументальним твором Алли Горської. Художники працювали над нею влітку та восени 1970 року. Крім мозаїки, вони створили розписи всередині закладу, зокрема композиції з річкою Супій, рибами, качками, троїстими музиками та козаком Мамаєм. Згодом ці розписи зафарбували, а мозаїка «Птах» збереглася. Для самої мозаїки використовували смальту. Цікавий факт: дзьоб птаха зробили з уламків розбитих тарілок.
Є в цій історії й ще одна, майже неймовірна деталь. За роботу в Гельмязові Горська та Зарецький, за свідченнями місцевих мешканців, не отримали звичного грошового гонорару. Натомість їм віддячили овочами та фруктами з осіннього врожаю. Частину цих продуктів Горська згодом роздала родинам політв’язнів.
Через кілька місяців після завершення роботи в Гельмязові Аллу Горську вбили. 28 листопада 1970 року вона поїхала до Василькова, а 2 грудня її тіло знайшли у льосі біля будинку її свекра. Обставини загибелі мисткині досі викликають багато запитань.
На новій купюрі використали не всю композицію «Птах», а стилізований образ із мозаїки. Він став одним із символів, через які дизайнери розповідають історію українських шістдесятників.
Введення банкноти в обіг саме 4 вересня також має символічне значення. У цей день 1965 року Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою публічно виступив проти політичних репресій української інтелігенції. Через двадцять років, 4 вересня 1985 року, поет загинув у радянському таборі.
Нова купюра стане найбільшим номіналом української гривні. Її поява, за поясненням НБУ, пов’язана зі зростанням обсягу готівки, змінами цін та потребами готівкового обігу. Водночас її дизайн нагадує, що українська історія — це не лише дати й імена, а й мистецтво, яке продовжує говорити навіть після знищення своїх оригіналів.
А для Черкащини ця історія має особливий акцент: частина мистецької спадщини, яку побачать мільйони українців на новій банкноті, походить саме із невеликого Гельмязова на Золотоніщині.