Останки німецьких солдатів часів Другої світової війни, які захоронені на подвір’ї церкви у Білозір’ї, хочуть перепоховати на батьківщині. Про це 18 липня 2014 року говорила голова облради Валентина Коваленко на зустрічі з директором Представництва в Україні Німецької народної Спілки догляду за військовими похованнями Хансом-Ульріхом Шрадером, повідомляє прес-служба ОДА.
Настоятель Свято-Преображенської церкви Московського патріархату отець Василій не надає дозволу на перепоховання. За словами Ханса-Ульріха Шрадера, знайти спільну мову із місцевим священиком він намагається вже більше шести років. Навіть звернення до митрополита Черкаського і Канівського УПЦ МП Софронія не допомогли вирішити проблему.
– Підтриманий попереднім головою облдержадміністрації, він навіть не захотів зі мною спілкуватись, – зауважив директор Представництва та висловив повне нерозуміння такого спротиву, адже його організація керується Угодою між Урядом Федеративної Республіки Німеччина і Урядом України про догляд за могилами загиблих воїнів в обох країнах. За ним сторони мають повне право на ексгумацію, перепоховання й навіть перевезення за межі країни солдатів іншої держави.
На підтримку ідеї перепоховання також виступив сільський голова Володимир Міцук, який зауважив, що "у разі непогодження німецькій стороні права на перепоховання ми зобов’язані брати на себе усі витрати з догляду й упорядкування могил. А ще близько 100 тисяч гривень витрат з державного бюджету".
Заслухавши позиції сторін, Валентина Коваленко вирішила особисто зустрітися із священиком Василієм, щоб зрозуміти причину відмови у перепохованні останків та спробувати змінити рішення священика.
