Черкащина — це не лише край могутніх вікових дубів. Недавно ми розповідали про цих гігантів. Тут зростають і інші зелені велети, кожен з яких має власну історію, легенду та особливу енергетику. Деякі з них стали справжніми символами любові, мужності чи духовності, інші — мовчазними свідками великих подій.
Липа Максимовича — жива легенда Богуславця
Поблизу садиби Михайла Максимовича — видатного українського вченого та першого ректора Київського університету — росте липа-велетень, якій, за переказами, понад 300 років. Її висота сягає 20 метрів, а діаметр стовбура — більше метра. Щоліта вона розквітає, наповнюючи село солодким медовим ароматом, який неможливо забути. Місцеві називають її просто — «Липа Максимовича».
Дерево кохання у Мошнах
На старій дорозі до Мошен, біля річки Ірдинки, зрослися в обіймах вільха і дуб. Разом вони тягнуться до неба на 30 метрів, утворюючи «Дерево кохання». Місцеві вірять у його магічну силу: тут залишають стрічки, щоб любов була міцною, а шлюб — щасливим. Легенда каже, що на цьому місці колись зупинилися козак і його наречена, рятуючись від ворогів. Їхні душі злилися, а дерева — зрослися назавжди.
За словами директора Черкаського лісгоспу, дуб з’явився тут раніше за вільху. Ймовірно, насінина вільхи потрапила під його коріння. Молоді стовбури, торкаючись один одного, з часом стерли кору й зрослися. Та незалежно від легенд, це дерево й досі приваблює закоханих.
Зелені скарби Корсунь-Шевченківського парку
Своїми віковими деревами відомий і Корсунь-Шевченківський парк. Про непересічність цього парку говорить і його вік – більше двох століть. Тут росте близько 300 видів дерев і кущів, серед яких і рідкісні. Збереглась вікова алея ялин зі стрункими стовбурами, так звана Князівська алея. Вона вражає своєю величчю.
Туристи можуть прогулятися Князівською алеєю ялин, яка або посидіти під тим самим каштaном, де колись відпочивав Тарас Шевченко. Цей віковий велет пам’ятає, про що мріяв поет, спостерігаючи за прекрасною природою Корсунь-Шевченківського саду.
А ще тут є справжній ботанічний скарб — дерево гінкго. Це релікт із мезозойської ери, свідок часу, коли по Землі ходили динозаври.
Таких дерев на Землі залишилось дуже мало. Вони є проміжним між голонасінними та покритонасінними, тобто переходом від хвойних до листяних рослин. Гінкго — унікальний вид, що належить до одного роду та родини. Рослина роздільностатева, тому з одного дерева отримати плоди неможливо.
Черкащина — це не лише історія у книгах чи пам’ятниках. Це й жива природа, яка зберігає пам’ять про минуле та надихає нас сьогодні.
А які цікаві зелені пам’ятки зустрічали ви?
