50 тисяч полонених у концтаборі Ноєнгамме, що був у Гамбурзі, померли від голоду і холоду, жахливих умов утримання та відсутності гігієни, знущань та важкої роботи. Більшість ув’язнених була із Радянського Союзу. Потрапив туди й уманчанин Іван Гудзенко. Нині він – єдиний ветеран в Умані, що побув у концтаборі.
Іван Гудзенко потрапив до табору в 1944 році. Тоді молодому хлопцеві було всього 18. Жах, який відбувався з ним далі він пригадує зі сльозами на очах.
"Мене схопили німці неподалік Корсунь-Шевченківського. Ми були серед партизанів. Нас розбили. А мене забрали в концтабір до Гамбургу, – розповідає в коментарі видання "Вечірня Умань" Іван Михайлович. – Те, що відбувалося далі, важко пригадувати. Навколо мене були постійно біль та смерть. Горів крематорій, туди трупів везли штабелями. Люди пачками падали на землю, помирали. Їх прямо на місці обливали соляркою та підпалювали. Інколи ув’язненні відрізали м’ясо з померлих людей і пробували їсти".
Пробувши майже рік у концтаборі, молодий парубок Іван вирішив тікати. В нього це вийшло. В березні 1945 року він втік до наших солдатів. А далі, пробувши деякий час з ними, зміг повернутися додому.
Почав будувати своє життя. Кілька разів потрапляв у аварії. Навіть пережив авіакатастрофу. Проте йому завжди вдавалося врятуватися. Сьогодні Івану Михайловичу 89 років. Хоча на перший погляд йому не більше 70.
