Перебуваючи на Донеччині, свої намети черкаські прикордонники облаштовують по-домашньому: камуфляжна атрибутика, українська символіка, ікони та навіть телевізори. В селі Амвросіївка вони вже місяць захищають українські рубежі від російських окупантів. Про це йдеться у сюжеті "ВІККА-НОВИН" із циклу "Наші на кордоні".
За час перебування на Донеччині черкащани вже обжилися цілим поселенням. На периметр російські війська вони не пускають. Воювати теж не бояться.
– Постійно в кожному наметі в офіцерів і прапорщиків зброя в готовності до дії, а солдатський склад зброю отримує в загальному наметі для зберігання, – розповідає підполковник Олександр Кобзар.
У своєму гарнізоні – свої і правила. Містечко помережили черкаськими вулицями. А у військових наметах облаштували домашній затишок. От тільки родичів бракує. Проте їх військові бачити не квапляться.
– Щоб не розслаблялися. Краще ми почекаємо зустрічі вдома, – пояснює начальник Навчального центру Державної прикордонної служби України Ігор Момот.
У таборі не мерзнуть, запевняють прикордонники. Такі страхачки називають звичайними вигадками недоброзичливців.
– Топимо цілу ніч із 18 години до 8 ранку. Щоб було тепло, не мерзли, – каже лейтенант Олексій Штефанюк.
Дровами запасаються в найближчих лісосмугах, вишукуюючи сухостій. Його за добу спалюють по кілька тонн. Військові кажуть: наметове містечко – це та ж казарма. Тільки його можна зняти, скласти в машину та поїхати далі.
– Курсанти більше мають побачити реалій життя, реалій прикордонної служби. Вона не легка. Вона тільки на картинках вважається романтикою. А тут важкі повсякдення будні, навчання, практика несення служби, постійно зі зброєю, використанням техніки, – констатує заступник начальника мотоманеврової групи з персоналу Василь Польовий.
Прикордонники ще не знають, коли повернуться додому. Але в один голос кажуть: готові стояти за Україну до останнього.
