Більшість аналітиків сходяться на тому, що навесні надії рашки на перемогу розтануть, як сніг під весняним сонцем. Адже зараз сподівання у них тільки на те, що замордують нас темрявою, голодом і холодом. Але ми – чемпіони зі стійкості та виживання! Це все у наших генах.
Тож кожен день зими, який ми просто прожили тут, в Україні – гвіздок у труну рфії.
А якщо за цей день ще й зробили щось корисне – поволонтерили, задонатили, підтримали когось, кому тяжко – це вже два гвіздка.
А якщо в цей день ще сталося щось таке як заборона московського патріархату – то це вже три.
Думайте так щодня. На день ближчі до Перемоги. Скіки тої зими.
