Готовність громади до кризових ситуацій залежить від стану інфраструктури, наявності резервних джерел живлення та здатності людей домовлятися. У Черкасах спілкування між представниками влади та керівниками ОСББ щодо підготовки до опалювального сезону потребувало нового поштовху. Ініціаторкою такого діалогу стала громадська радниця, керівниця ГО «Громада ПРО» Оксана Мелікова. Вона створила можливість для прямої розмови, у якій кожна сторона могла висловити свої потреби, пояснити обмеження та почути співрозмовників.
За ініціативи Оксани Мелікової в межах проєкту «Безпечні громади: міжсекторна співпраця громадських радників, ОМС і безпекових структур для підвищення стійкості громад», який реалізується ГО «Асоціація громадських радників України» за підтримки Фонду ім.Гайнріха Бьолля, Бюро Київ-Україна. у Черкасах відбулася фасилітована зустріч представників міської влади, комунальних підприємств, ОСББ, управлінських компаній та мешканців. Її метою було започаткувати змістовну взаємодію між сторонами, яким раніше бракувало такого прямого діалогу.
Учасники говорили про готовність міста до можливих перебоїв електро- та газопостачання, стійкість систем теплопостачання, резервне електроживлення та безпеку багатоквартирних будинків.
За обговоренням технічних питань стояло важливіше завдання — почути й зрозуміти одне одного. З’ясувати, з якими проблемами стикаються керівники ОСББ під час підготовки до опалювального сезону, які можливості та обмеження має міська влада, що конкретно вона може зробити для підтримки та які рішення сторони здатні напрацювати разом. Ця зустріч стала успішною спробою започаткувати діалог, якого досі бракувало.
Коли кожен має можливість бути почутим
Питання готовності до надзвичайних ситуацій часто супроводжуються складними запитаннями. Мешканців хвилює, чи буде тепло в оселях у разі тривалих відключень. Представники ОСББ шукають можливості забезпечити роботу внутрішньобудинкових систем. Комунальні підприємства мають враховувати технічні обмеження та ризики, а органи місцевого самоврядування — визначати пріоритети й можливості підтримки.
Кожна сторона бачить ситуацію зі своєї позиції. Тому Оксана Мелікова прагнула створити простір, де можна відкрито висловити свою думку, поставити запитання й справді почути відповідь.
Для Оксани Мелікової це одна з головних цінностей фасилітованих зустрічей.
«На моє переконання, одна з найбільших цінностей діалогових зустрічей влади та громади полягає в тому, що вони дозволяють перейти від взаємних очікувань і претензій до прямої розмови, конкретних запитань і пошуку рішень».
На її думку, особливе значення має можливість розпочати розмову ще до виникнення кризових ситуацій. Перший крок — зрозуміти потреби та обмеження одне одного. Наступний — визначити, хто і що може зробити для розв’язання конкретних проблем.
Спільна відповідальність не означає однакових обов’язків
Однією з важливих тем зустрічі стало розуміння того, за що відповідає кожна сторона у забезпеченні готовності житлових будинків до надзвичайних ситуацій.
Адже навіть за умови належної підготовки міських систем теплопостачання окремі багатоквартирні будинки можуть залишатися вразливими через залежність їхнього обладнання від електроенергії.
Тому питання резервного живлення, технічного стану внутрішньобудинкових систем, алгоритмів реагування та інформування мешканців потребують узгоджених дій.
«Влада має пояснювати, які рішення ухвалюються та які можливості й обмеження існують. Мешканці й ОСББ мають отримувати інформацію, ставити запитання та повідомляти про проблеми. А громадські радники та радниці можуть допомагати створювати простір для такої взаємодії», — зазначає Оксана Мелікова.
При цьому громадська радниця наголошує: діалогові зустрічі не підміняють роботу органів влади чи комунальних підприємств. Їхнє завдання — допомогти сторонам краще зрозуміти повноваження, можливості та межі відповідальності одна одної.
Результат, який виходить за межі зустрічі
Фасилітована зустріч у Черкасах завершилася напрацюванням пакета практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення стійкості систем теплопостачання та готовності багатоквартирних будинків до надзвичайних ситуацій.
За результатами спільної роботи учасників, експерта та громадської радниці Оксани Мелікової сформовано пропозиції для Черкаської міської ради, КП «Черкаситеплокомуненерго», ОСББ та управлінських компаній.
Серед них — оцінювання готовності житлового фонду до тривалих відключень електроенергії, визначення найбільш вразливих будинків, розгляд можливостей фінансової підтримки ОСББ для придбання резервних джерел живлення та вдосконалення алгоритмів реагування на аварійні ситуації.
Окремий напрям рекомендацій присвячено створенню постійної взаємодії між міською владою, комунальними підприємствами, ОСББ та мешканцями. Учасники запропонували проводити регулярні координаційні зустрічі, визначити відповідальних осіб і канали оперативної комунікації, а також створити механізми збору та опрацювання проблемних питань. Це має допомогти перетворити першу успішну розмову на сталу практику.
Таким чином, діалог отримав практичне продовження — у вигляді конкретних пропозицій, які можуть стати основою для подальших управлінських рішень.
Перший діалог відбувся. Що далі?
Досвід Черкас показав: навіть складні питання енергетичної безпеки можна обговорювати конструктивно, якщо створити умови для відкритої розмови. Завдяки ініціативі Оксани Мелікової представники влади та громади зробили важливий перший крок назустріч одне одному.
У цьому й полягає важлива роль громадських радників: ініціювати зустріч там, де комунікації бракує, допомогти сторонам почути одна одну та перейти до спільного напрацювання рішень.
Однак підготовка рекомендацій — лише один з етапів. Попереду залишається їх розгляд відповідальними структурами, визначення можливостей реалізації та подальша співпраця.
«Ми вважаємо, що діалогові зустрічі влади та громади мають стати сталою практикою місцевого самоврядування, а не епізодом чи реакцією на черговий виклик. Тому й працюємо над механізмами, які дозволять обговорювати складні питання і разом шукати рішення», — підсумовує Оксана Мелікова.
Ця історія показує, що стійкість громади починається з готовності людей розмовляти й чути одне одного. Технічні рішення залишаються необхідними, але без порозуміння між тими, хто ухвалює рішення, і тими, кого вони стосуються, рухатися вперед складніше.
Коли мешканці можуть відкрито говорити про свої потреби, влада — пояснювати можливості й обмеження, а громадські радники та радниці — допомагати налагоджувати взаємодію, з’являється основа для рішень, які враховують інтереси різних сторін.
Саме з такого першого кроку — ініційованої розмови, взаємного слухання та спільних рекомендацій — у Черкасах почалося формування культури діалогу між владою і громадою.
Матеріал підготовлено в межах проєкту «Безпечні громади: міжсекторна співпраця громадських радників, ОМС і безпекових структур для підвищення стійкості громад», який реалізує ГО «Асоціація громадських радників України» за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна.