У Черкасах провулок Нестерова перейменували на провулок Яська Воронченка. Таким було рішення Топонімічної комісії, а після депутатів Черкаської міської ради.
Ясько Воронченко – це козацький полковник. Він очолював Черкаський полк. Мав навіть власну гербову печатку.
За словами черкаського археолога та історика Дмитра Куштана, Ясько походив із козацько-старшинського роду Ворон (Воронченків). Найпевніше, був родом із Черкащини. В списку полків Війська Запорозького, внесених гетьманом Богданом Хмельницьким до гродських книг київських (після 24.VIІІ.1649 р.), на чолі Черкаського полку значиться вже Ясько Воронченко
Восени 1650 р. Я. Воронченка, як полковника черкаського, згадує в своєму донесенні московський посол Васілій Унковскій, який перебував у гетьмана Б. Хмельницького в Чигирині. Але, замість «Ясько», Унковскій називає його «Яків». Ймовірно, сталася плутанина зі схожими по звучанню, але зовсім різними по суті іменами Ясько і Яцько: якщо Ясько – форма імені Іван, то Яцько – Яків.
Як «Яків Вовченко, черкаський полковник» він постає в німецькій хроніці «Театр Європи», де перелічувалися полковники гетьмана Хмельницького, які брали участь у битві під Берестечком (червень 1651 р.).
«Є всі підстави вважати, що саме Воронченко, як очільник Черкаського полку, значиться серед підписантів Білоцерківського мирного договору (28.IX.1651). Втім, через помилкове прочитання латиницею кириличного підпису «Воронченко», як «Baran Chudy» при публікації документа, довгий час вважалося, що на той час черкаським полковником був якийсь Баран Худий – насправді абсолютно вигадана особа!», – розповів Дмитро Куштан
Ясько Воронченко, залишався на чолі Черкаського полку принаймні до початку 1653 р., допоки гетьман Б. Хмельницький не призначив його очільником Прилуцького полку
На документі за 1656 р. зберігся відбиток особової печатки Я. Воронченка, на якому зображено герб: навскіс перехрещені шабля та стріла, а також літери «Ѩ В П П».
