У селах Черкащини все частіше фіксують пересихання криниць, ставків та дрібних річок. Місцеві мешканці занепокоєні: ще кілька років тому води вистачало всім, а сьогодні дедалі більше дворів залишаються без власних джерел. Фахівці пояснюють: це наслідок кліматичних змін, які стрімко впливають на екосистему регіону.
Про ситуацію в області журналістам “Телеграфу” розповів начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань.
За його словами, за останні 30 років середня температура літа підвищилася на 1,5°, а зими — на 1,4°. Кількість спекотних днів фактично подвоїлася: якщо раніше було близько 11 таких днів на рік, то нині — вже 21.
Водночас річний баланс опадів суттєво зменшився.
«Опади стають короткочасними та інтенсивними. Це швидкоплинні зливи, які не встигають проникнути глибоко в ґрунт і швидко стікають у річки та балки. Тому вони не поповнюють ґрунтові води», — пояснив фахівець.
З початку цього року на Черкащині випало вдвічі менше опадів, ніж у середньому за нормою.
«При кліматичній нормі у 410 мм у центральній частині області зафіксовано лише 210 мм. І 30% від цієї кількості припало всього на кілька злив, які тривали менше доби», — уточнив Постригань.
Фахівці гідрометцентру регулярно вимірюють рівень ґрунтових вод у різних районах області. Аналіз останніх років невтішний: вода стабільно нижча від середніх багаторічних показників на 1,5–2 метри.
«Таку ситуацію ми раніше спостерігали здебільшого у південних регіонах України. Сьогодні вона актуальна і для Центральної України, зокрема й Черкащини. Якщо тенденція збережеться, води у криницях стане ще менше, а дрібні річки та ставки можуть зникнути повністю», — наголошує начальник гідрометцентру.
Традиційно Черкаська область вважається одним із найповноводніших регіонів України. Тут протікає близько 150 км Дніпра — головної водної артерії країни.
Крім того, саме на території області розташоване Кременчуцьке водосховище — найбільше в Україні за площею, яке у народі називають «Черкаським морем». Його площа сягає 2 252 км², а створили водосховище ще у 1959–1961 роках. Воно має величезне значення не лише для екології, а й для економіки регіону.
Та навіть великі водойми не рятують від наслідків тривалої посухи. Зменшення кількості дощів і підвищення температури поступово змінюють водний баланс області, що ставить під загрозу навіть найпотужніші гідросистеми.
Посуха впливає і на врожай
Негативні наслідки відчувають не лише мешканці, які залишилися без води у криницях, а й аграрії. Нині на Черкащині тривають другі жнива, а паралельно фермери готуються до осінньої сівби озимих зернових. Оптимальні строки для посіву в центральній Україні — з середини вересня до середини жовтня.
Проте цьогоріч через тривалу відсутність опадів земля надто пересушена. Бракує вологи для якісного проростання насіння. Якщо не буде дощів, аграрії будуть змушені відкладати сівбу. Це, у свою чергу, вплине на врожай наступного року.
Ситуація, за словами фахівців, потребує довгострокових рішень: від зміни підходів до сільського господарства до збереження природних ресурсів та створення нових систем зрошення.
А поки що жителі області змушені пристосовуватися — копати нові свердловини, економити воду та сподіватися на дощі.
Черкащина, яка завжди була багатою на воду, сьогодні опинилася перед викликом. І від того, як влада, громади та аграрії відреагують на кліматичні зміни, залежатиме майбутнє не лише сільського господарства, а й повсякденного життя тисяч людей.
