Ввечері 5 листопада черкаські патрульні отримали виклик — на вулиці Смілянська виявили громадянку похилого віку, яка виглядала розгубленою. Вона не могла пригадати адресу свого проживання і не орієнтувалася на місцевості. Поліцейські оперативно з’ясували, де вона живе, і безпечно доставили жінку додому.
Ця ситуація — не поодинока. Поліцейські та соціальні служби області нагадують: коли бачите людину літнього віку, яка розгублена — не лишайтеся осторонь. Добре, якщо поруч буде хтось, хто може підтримати, поспілкуватися, дати відчуття, що вона не одна.
Що робити, якщо ви зустріли розгублену людину старшого віку
- Підходьте спокійно, звертайтеся ввічливо. Наприклад: «Доброго дня, чи вам потрібна допомога?».
За рекомендаціями: коли людина має ознаки дезорієнтації — виглядає розгубленою, не може сказати адресу чи контакт — варто встановити контакт і нагадати: «Я тут, ми разом». - Запитайте декілька простих запитань, щоб з’ясувати, чи пам’ятає вона адресу, чи знає когось із родичів, чи має контактний номер. Це допомагає зрозуміти стан і можливі подальші дії.
- Не тягніть і не керуйте людиною різко — скажімо, не беріться за руку, не говоріть різко, куди йти. Особливо якщо людина має порушення зору чи орієнтації — підхід має бути делікатним: говоріть напряму, не через супроводжуючих, описуйте, що поруч.
- Запропонуйте допомогу, але дайте вибір — скажіть: «Якщо хочете — можу зателефонувати вашій родині», «Можу залишитися поруч, доки не приїдуть близькі». А якщо людина може рухатись самостійно — поважайте її автономію.
- Якщо неможливо самостійно з’ясувати інформацію або є підозра, що людина може бути втраченою — зверніться за номером 102, аби викликати поліцію, або повідомте соціальну службу.
- Не залишайте людину одну, допоки точно не впевнитесь, що вона в безпечному місці чи з кимось із рідних. Ваше присутність дає їй впевненість.
Що зробити рідним, якщо мають старенького родича, який може загубитися
- Запишіть контактний номер близької людини та адреса проживання — бажано дати людині з собою, наприклад, в кишені або в сумці — записку з ім’ям, телефоном, адресою. Поліцейські радять саме такий простий крок.
- Розкажіть родичу, як звернутись за допомогою, якщо він/вона опинилися в незнайомому місці: з ким можна зв’язатися, на який номер зателефонувати, як поводитись спокійно.
- Обговоріть маршрут безпеки: якщо людина виходить за місто чи в незнайоме місце, домовтесь — куди йде, коли повернеться, маєте на увазі певні орієнтири.
- Переконайтесь у наявності засобів зв’язку: телефон заряджений, контакти записані.
- Регулярно перевіряйте самопочуття старшої людини — чи є орієнтація в часі і просторі, чи не забуває вона адреси або ім’я родича. Якщо помічаєте, що почала губитися — слід подумати про супровід чи комунікацію з соцслужбами.
У нашій області, де люди похилого віку часто живуть самі або мають обмежений круг соціальних контактів через війну, евакуації чи переїзди, випадки дезорієнтації чи втрати орієнтування на місцевості — непоодинокі. Допомога навіть однієї людини просто поруч може змінити ситуацію — від страху й тривоги до відчуття безпеки.
І пам’ятайте: коли ми реагуємо — ми створюємо спільноту, де старші люди не відчувають себе покинутими, а можуть отримати підтримку. Малий жест — “я тут” — має велике значення.
