Святославу Андрієнку лише 21 рік, але він вже встиг побувати в зоні АТО і двічі втекти з полону і повернутися до батьків у рідне село на Смілянщині. Тут мамина мала батьківщина, а батько родом з Луганщини, пише видання "Про Головне" з посиланням на газету "Сміла".
На строкову службу Святослава мобілізували 9 квітня 2013 року. Згодом, направили в навчальний центр, а звідти – АТО. Призвали як механіка-водія, але хлопець захотів бути стрілком. З побратимами був в Лисичанську, Макіївці та інших містах. Біля Лутугіно потрапив у ворожий полон.
"Були біля Луганського аеропорту, відібрали нас по екіпажах і відправили на зачистку Лутугіно. Коли приїхали, нас там з окопів і почали обстрілювати. Ми подзвонили до своїх, сказали повертатися. Дорогою назад і потрапили в засідку. Чечени нас "взяли". Їх і чисельно трохи більше було, ніж нас", – розповідає хлопець.
Шістьох поранили, двоє загинуло. Святослав разом з двома товаришами вдали з себе загиблих. Дочекавшись, поки ворог відійде подалі, хлопці сховались в кущі. Згодом чеченці повернулись і помітили, що "загиблі" десь ділись, кинулись шукати, але не знайшли.
Хлопці переховувались в соняшниковому полі, чекали, що ось-ось за ними приїдуть. Приїхали. Але не свої – росіяни.
!Поранених забрали на допит в штаб, а мене відправили до "діда" і віддали йому мій військовий квиток та телефон. Привели, "дід" мене закрив в погребі потім дав роботу і сам відволікся, а я забрав документи, телефон і втік", – говорить АТОвець.
Святослав розповів, що біг городами до найближчого укриття в кущах. "Дід" схаменувся, що полонений втікає та навздогін відкрив по ньому вогонь. Кулями зачепило спину. Переховуючись, Святослав зв’язався з командирами, передав інформацію про те, кого забрали в полон і через 8 днів їх звільнили. Самого ж хлопця з території ЛНР вивезли перед Новим роком 28 грудня. Якраз напередодні дня народження. Святослав радіє, що вдалося повернутися живим та здоровим.
Допомогти волонтери із групи "Патріот" Олег Котенко, Володимир Грошев та інші "патріотівці". Це було дуже складно, довелося залучати посадовців найвищих рангів та військових чинів, робити документи і під чужим ім’ям вивозити із зони АТО.
У те, що трапилося з Святославом, багато хто не вірив, мовляв, двічі з полону втекти неможливо. Більше 4 місяців минуло відтоді, як 21-річний хлопець нарешті перетнув "кордон" з Україною (так називають військові межу ЛНР з іншою частиною України). Святослава знову викликають до військкомату і він не відкидає того, що в черговий раз може піти в АТО.
