Ватутінська громада у скорботі. В останню путь провели патріотку України, захисницю рідної землі Погрібну Наталію Степанівну, життя якої забрала передчасна смерть. Повідомляє пресслужба Ватутніської міської ради.
Траурний кортеж мешканці міста зустрічали живим коридором, з квітами, стоячи на колінах та з приспущеними Державними прапорами.
На церемонії прощання, яка відбулася на Алеї Слави, свої співчуття та підтримку родині Наталії висловив міський голова Олександр Заборовець. Він подякував за її патріотичну життєву позицію, і додав, що пам’ять про мужню захисницю назавжди залишиться в серці кожного з нас, як приклад патріотизму, незламності духу, добра, самопожертви та безмежної любові до України.
У супроводі духового оркестру траурна процесія рушила центральною вулицею міста до місця її останнього спочинку. Поховали Наталію Погрібну під залпи останнього салюту на міському кладовища з усіма військовими почестями. Родині передали Державний Прапор України, яким була накрита домовина.
Наталія Степанівна Погрібна народилась 6 червня 1977 року в місті Ватутіне. Тут закінчила загальноосвітню школу №2, потім навчалась на курсах перукарів.
Невеликий термін часу проживала і працювала в Тальному, потім знову повернулась в рідне місто. Народила трьох діток – двох синочків Ігоря і Костянтина та доньку Лізу, якій нині лише 10 рочків.
Працювала на ТОВ “Комбінат баранкових виробів” та на інших підприємствах міста.
Коли почалась повномасштабна війна разом із чоловіком Романом вирішили, що не можуть стояти осторонь і пішли захищати країну, щоб бути корисними і якнайшвидше звільнити рідну землю від окупантів.
Старший солдат Наталія Погрібна служила в 71-й бригаді військової частини ЗСУ. Мала позивний “Кукла”.
Воєнні реалії підірвали здоров’я Наталії. На початку грудня її стан різко погіршився. Лікарі відчайдушно боролись за життя захисниці. Вона перенесла три складні операції. Тимчасове покращення стану давало надію, але смерть невблаганна, і 24 грудня серце Наталії зупинилось.
Читайте також:
