Відкопані на черкаському Подолі — поблизу Замкового узвозу — людські рештки у майбутньому планують відправити на ДНК-експертизу. Таким чином містяни зможуть дізнатися, чи були серед них їхні родичі. Про це розповів археолог Михайло Сиволап. Сам дослідник каже: практично впевнений, що серед них є його прародичі, пише Суспільне.
Розкопки на черкаському Подолі тривають другий рік, зазначив керівник експедиції Дмитро Куштан. З його слів, з-під землі дослідники дістали чимало матеріалу, який стосується ранньої історії міста з кінця 14 по 18 століття:
“Це керамічний посуд, пічні кахлі, монети, знаряддя праці, прикраси. Ну і багато поховань, які належать до Свято-Троїцької церкви, яка була розташована трохи далі. Стара, дерев’яна, збудована в 1671 році. Цвинтар датується останньою чвертю 17-18 століття”.
Вивчати рештки почали влітку, додав Дмитро Куштан:
“Антрополог розказувала, що на деяких кістках видно, що люди працювали досить важко, бо суглоби досить сильно стерті”.
Археологічна експедиція тривала, допоки дозволяла погода.
Наступний етап – обробка та оцінка знайденого, розповів археолог Михайло Сиволап. Допомагають із цим студенти.
Студент четвертого курсу Василь Лук’яниця проходить практичні заняття з основ камеральних досліджень.
“Кожен фрагмент треба зашифрувати. Наносимо так званий польовий шрифт: назва експедиції, місце, номер квадрата, номер розкопу, щоб чітко знати, де це було знайдено”, – пояснив він.
Студенти працюють пером та чорнилами – так написи зберігаються довше. Перш ніж наносити шрифти на артефакти, зазначила Єлизавета Люта, довго тренувалися на папері:
“Коли це було вперше, то було страшно зробити щось не так, а зараз я вже звикла”.
Паралельно всі знахідки вносять до державного фонду експонатів, розповів археолог Михайло Сиволап:
“Після цього почнеться другий етап роботи – кабінетний, коли буде робитися реконструкція цих речей, їх опис, малювання, фотографування, складання звіту”.
Якщо з керамікою роботи ще тривають, то із людськими рештками – вже завершені. Всього за час експедиції розкопали 169 скелетів, додав Михайло Сиволап. Їх дослідили антропологи, кожен кістяк помили і поклали в окрему коробку:
“Із десяти-двадцяти скелетів, які найкраще збереглися і мають найкраще збережений лицьовий скелет, можна буде зробити реконструкцію облич. Звичайно, це процес дорогий, в Україні таке не робиться. Через те ми займемося цим після війни. Тоді будемо шукати меценатів”.
Решту скелетів, зазначив Михайло Сиволап, хочуть перепоховати за християнським звичаєм. Для цього дослідники вже звернулися до духовенства та міської влади. Але перш ніж повернути їх знову у землю, в кожного візьмуть зразок ДНК.
“Таким чином жителі Черкас змогли б серед цих скелетів знайти своїх безпосередніх родичів. Принаймні, мої родичі, я це точно знаю, там можуть бути”, – додав дослідник.
