У пошуках гармонії, релаксу та натхнення. Напередодні Дня журналіста колектив телеканалу «ВІККА» відвідав храм бойових мистецтв «Білий Лотос». Його звели два десятиліття тому за ідеєю учителя кунг-фу Володимира Скубаєва. Там мої колеги медитували, чаювали та вчилися дослухалися до серця та душі. А ще – вивчали закони енергії Космосу. Та навіть вчилися читати мантру. Враження колег записала Олена Берестенко.
Олена Берестенко, кореспондент: «Буддійський храм «Білий лотос» недаремно називають туристичною родзинкою Черкас. Адже щороку сюди приїздять тисячі туристів не лише з України, а й з-за кордону».
Звідусіль з’їжджаються в пошуках духовної та фізичної гармонії. Бо коли потрапляєш до храму – час неначе зупиняється. І життя по той бік споруди здається буремним і метушливим. Пункт перший у нашій прогулянці – очищення. Аби звільнити помисли та мову від негативу, торкаємось долонями до старовинного дуба. Йому за 300. І він зцілив не одну тисячу душ, кажуть місцеві.
Наталія Некрасова, контент-менеджер сайту телеканалу «ВІККА»
Та розслаблятися поки зарано, бо попереду новий пункт призначення – Біла ступа. Усередині неї – чотири Будди, котрі дивляться на чотири сторони світу. А ті уособлюють воду, вогонь, вітер і простір. Мрійники тут запалюють аромопалички. Усе, що загадали, каже Оксана Пархоменко, неодмінно збудеться. На тренувальному майданчику майстрів кунг-фу – особливий символ.
Оксана Пархоменко, наставниця школи кунг-фу «Ша Фут Фань»: «Настоящий кинжал со слоновой кости. Есть легенда, что если человек возьмет его за рукоятку и загадает желание, оно сбудется. Но только если желание правильное, чистое, искреннее».
Правильними і чистими мають бути думки людини щосекунди, наголошує учениця Володимира Скубаєва. Та навіть плакати та сміятися потрібно навчитися правильно. Баланс енергії – одне з головних правил тутешніх. Недаремно по дорозі до храму ще одне місце скупчення цієї матерії.
Олена Берестенко, кореспондент:
А для тих, хто хоче побути сам на сам зі своїм внутрішнім «Я», – ось ця місцина на горі. Заспівати мантру та послухати удари барабану – кращий спосіб почути самого себе, каже Оксана Пархоменко.
Входити до святині потрібно під звук старовинного дзвону. За віруваннями, його звучання очищує душу.
У центрі ритуального двору – таке собі колесу часу. Інтуїтивно ступивши на один із променів сонця, людина дізнається про свої над’якості. І їх, кажуть місцеві, потрібно розвивати.
Через дві години блукань храмом, утомлені, але натхненні, йдемо чаювати. Нас пригощають особливим китайським чаєм. Та секрет не лише в самому напої, а й у тому, як його приготувати.
Оксана Пархоменко, наставниця школи кунг-фу «Ша Футь Фань»
Помедитували, почаювали, очистили серце та думки. Час повертатися до звичної метушні. Дорогою додому загадуємо по бажанню, намагаючись поцілити в кам’яну черепаху. Монеткою на щастя озброїлася і наша Марія Гаврилян.
Марія Гаврилян, журналіст телеканалу «ВІККА»
Аби всі бажання збувались, навчила нас Оксана Пархоменко, потрібно жити в гармонії із собою. Щоправда, шлях до неї – в кожного свій.
