Новорічні свята по-радянськи. Саморобні ковзанки, ялинка на місці сучасного «МакДональдсу» та масові гуляння в Соснівці. Так кілька десятків років тому розважалися на свята черкасці. У місті панувала атмосфера казки, а покататися на ковзанах чи лижах люди ходили сім’ями. Один із новорічних спогадів радянського часу – в завершальному сюжеті з циклу «Таємниці рідного міста».
Усе своє життя, за винятком студентських років, Юрій Михайлович прожив у Черкасах. Цьогорічна зима, каже чоловік, у нього асоціюється з дитинством. Тоді мороз теж неабияк щипав за щоки, а черкасці цілими сім’ями виходили гуляти на засніжені вулиці.
Юрій Озеран, житель м. Черкаси: «На кожній вулиці були залиті ковзанки. Саморобні. Відрами з колонок тоді воду носили. Бо на кожній вулиці були колонки».
Та не лише на аматорських ковзанках, а й на професіональній каталися черкасці. Її вже наприкінці 50-их заливали на Центральному стадіоні. Там грала музика. І розважатися на ковзанку виходило півміста. А от головна зелена красуня в радянські часи спершу прописалася не біля драмтеатру чи облдержадміністрації. А на місці сучасного «МакДональдсу».
Юрій Озеран, житель м. Черкаси: «Центральна ялинка була там, де зараз «МакДональдс». У післявоєнний час там була братська могила. Згодом її перенесли на Пагорб Слави. А на місці сучасного «МакДональдсу» тривалий час стояла головна ялинка. Там на площі постійно звучала музика. Люди відпочивали із задоволенням».
Підсвічували ялинку, розповідає Юрій Озеран, світлими, теплими кольорами. Вона зовсім не була схожою на сучасні – з яскраво-синім оформленням. Іграшок на центральній міській ялинці було небагато. Такою ж простою, але оригінальною була й шкільна ялинка, розповідає Юрій Озеран.
Юрій Озеран, житель м. Черкаси: «Цікаво те, що наша шкільна ялинка оберталася. Двигун електричний був, редуктор. Самі змайстрували й на стінку поставили».
