Минуло 149 років із дня, коли Великого Кобзаря перепоховали на Чернечій горі у Каневі. Спочатку могила поета була на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі. 22 травня, за заповітом, тіло українського пророка повернули на Батьківщину. Відтоді піднятися на Тарасову гору і вклонитися Кобзареві приїжджають українці з усіх регіонів. Сьогодні постать Шевченка – один із символів, які об’єднують українців.
Урочистості розпочалися з молебню та запалення свічок в Успенському соборі Канева. Саме сюди 1861 доставили труну з прахом поета. Після відвідин собору люди рікою рушили до Тарасової гори.
Щорічна хода до української святині об’єднує українців.
Людмила, учасниця ходи: «Я приїхала з Севастополя, всі 7 км ішла з українським народом на гору».
Жовто-блакитні стяги, вишиванки та портрети поета. У кількатисячній колоні сім кілометрів до Чернечої гори долали і старі, і молоді. Поряд із дорослими крокували і діти.
Підіймаючись на могилу, згадували пророка, розповідали про свої почуття та пригадували рядки з улюблених творів.
Учасники акції «Проща до Тараса» день виконання шевченкового заповіту відзначили прочитанням поезії дванадцятьма мовами світу.
Відвідати музей Кобзаря після урочистостей черкащанам та гостям міста знову не вдалося: вже сім років він на реконструкції. Після тривалої паузи роботи на цьому об’єкті відновили. Очільник області запевнив: незабаром у приміщенні з’явиться експозиція.
Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «Робота іде по музею, ми вкладемося у визначені графіки».
Михайло Кулиняк, міністр культури і туризму України: «Вчора ми провели нараду і дійшли спільної думки щодо експозиції, думаю, вона всім сподобається».
