Як живі. Мініатюрні копії людини, зі справжнім волоссям, віями, живою мімікою, до дрібниць продуманими костюмами. Таким є творчий доробок лялькарки-початківця Ніни Зражевської. Таке незвичне хобі в доцента Черкаського національного університету з’явилося рік тому. Сьогодні майстриня дає майстер-класи своїм студентам. Азам виготовлення ляльок вчилася і знімальна група ВІККА-НОВИН.
Виготовлення ляльок потребує багато терпіння. Все інше залежить від уяви майстра. Такою була головна настанова лялькарки-початківця Ніни Зражевської.
Ніна Зражевська, лялькарка: «Усі приходять, говорять: «Ой, як гарно, як би і собі навчитися». Але треба спершу вивчити всі матеріали, треба терпіння. Одразу не виходить».
Таке незвичне хобі в науковця, доцента Черкаського національного університету, Ніни Зражевської з’явилося несподівано, близько року тому.
Ніна Зражевська, лялькарка: «Я не думала, що колись буду займатися ляльками. Побачила в інтернеті, купила пластик, спробувала».
Перші спроби, зізнається майстриня, були невдалими. Але кожна наступна лялька виходила все кращою. Сьогодні авторська колекція лялькарки-аматора складає близько десяти справжніх шедеврів. Виготовлення ляльки, говорить Ніна Зражевська, займає близько місяця. Що далі, то це хобі забирає все більше вільного часу. Це помітили й на роботі – колеги та студенти. Саме вони запропонували майстрині відкрити виставку.
Алла Мороз, студентка ЧНУ ім. Б.Хмельницького: «Ніна Іванівна – наша викладачка. Ми випадково дізналися про її хобі – виготовлення авторської ляльки».
Ази лялькарства Ніна Зражевська дізнавалася з інтернету, а тонкощів цього мистецтва її навчала досвідчена лялькарка Любов Павленко.
Любов Павленко лялькарка: «Желание появилось еще в детском саду. Я не хотела играть купленной куклой, а своей, хотелось отличаться от других».
Подібні ляльки Любов Павленко почала виготовляти років 7 тому. Сьогодні колекція майстрині нараховує десятки ляльок. Ними зацікавилися у столиці, бо попит на такі доробки чималий. Мінімальна ціна – близько 150 доларів. Проте розлучатися зі своїми ляльками, зізнаються обидві майстрині, надзвичайно важко, оскільки виготовлення – дуже копітка робота. Переконалися в цьому всі присутні під час майстер-класу. Роботу над майбутньою лялькою починають із голови. Спочатку виготовляють форму з фольги чи пінопласту.
Скелетом ляльки є міцний дріт або спиці. На них намотують вату, нитки, марлю. Усе проклеюють, покривають пластиком, запікають у духовці. А далі – справа за фарбами та пензликами та пошиттям відповідного костюма.
Ніна Зражевська, лялькарка: «Я вам скажу, що захоплення дуже цікаве та дає дуже багато позитивних емоцій, викликає багато мрій, які хочеться здійснити. Усі ми залишаємося дітьми в душі, а ляльки повертають у дитинство».
