Коли із двоколісним на "ти". У середмісті Черкас завелись "трюкачі". Віртуози на велосипедах у будь-яку пору і за будь-якої погоди дивують перехожих незвичними вивертами та піруетами. Катерина Ковбій бачила.
Безстрашність на межі з безумством. Таким черкасці Сергій Супряга та Євген Савватєєв підкорюють закордонну публіку. Своїм бездоганним фігурним катанням хлопці заробляють собі славу на весь світ. Та от в рідних Черкасах про це майже ніхто не знає.
А це вже хлопці на Соборній площі у Черкасах. Тут щодня, за хорошої погоди, відточують свою веломайстерність.
Стрибок, виверт і пірует. Такі тренування хлопці проводять просто у середмісті. Більше, зізнаються, просто ніде. Бо фігурне катання вимагає рівної і зручної поверхні. Інакше – падіння неминуче.
Сергій Супряга, велоспортсмен: "Моментами страшно, но ты когда катаєшся, то ты понимаешь как нужно упасть. В принципе, падаєш правильно и не колечешся. И пропадает страх".
Окрім нерівних доріг – ще й агресивні люди. Із Соборної площі, зізнаються велосипедні трюкачі, їх зганяли і пенсіонери, і працівники обладміністрації, і навіть міліціонери.
Сергій Супряга, велоспортсмен: "Некоторые люди, конечно, негативно к этому относятся, а некоторые останавливаються. Говорят, что им нравиться, говорять, что мы молодци. Дети иногда проходять. И мочень нравиться. Они начинают какие-то движения наши пробовать повторить. Это приятно".
Та навіть так у катанні веломайстри знаходять купу позитиву.
Євген Савватєєв, велоспортсмен: "Новые знакомства, нове люди, много емоции. Когда ты делаеш какие-то трюки, новые движения. Такое тяжело передать словами. Такое нужно почувствовать. С недавнего времени уже мой брат стал заниматься этим делом. Я ему собрал велосипед и вот он уже больше года занимается.
Ази фігурного катання хлопці мріють передавати не тільки рідним, а й всім охочим. Вже більше роки подумують створити свою федерацію. Та щоразу натикаються на бюрократичні стіни.
