Кохання зцілює. У цьому вкотре переконалися підопічні Придніпровського терцентру. До Дня всіх закоханих тут влаштували святкове дійство. Все для дітей з інвалідністю та їхніх батьків. Розважали їх кращі творчі колективи міста. Детальніше у сюжеті.
25-річного Юрія кохання знайшло прямісінько у терцентрі. Свою долю хлопець зустрів у цій залі. Відтоді щотижня ходить сюди на заняття.
Юрій, підопічний терцентру: "Дуже добре, дуже. Тут я навчився вишивати, пано робити, танцювати і малювати".
Лідія Володимирівна, мати дитини з інвалідністю: "Хороший настрій, він би по небу літав би просто. У нього бажання є щось робити, чимось займатися позитивним".
Аби Валентинів дух охопив всіх підопічних придніпровського терцентру, тут влаштували справжнє свято. На імпровізованій сцені – кращі творчі колективи міста.
Послухати про кохання сюди завітав і 26-річний Дмитро. Хоч він ще не зустрів свою другу половинку, та день закоханих одне із найулюбленіших свят хлопця. Бо ще раз нагадує – що про нього пам’ятають.
Дмитро, підопічний терцентру: "Мені тут подобається, тут люди хороші. Тут добре ставляться. Як співають і дівчата красиві".
Світлана Олексіївна, матір дитини з інвалідністю: "Позитивно, йому подобається спілкуватися з людьми, він любить спілкуватися, любить людей, кудись виїхати, а так сидимо в чотирьох стінах".
Насолоджується ліричними мелодіями й Олександр. Цьогоріч – він не просто глядач, а й співорганізатор свята. Із підопічних хлопець "дослужився" до волонтерів терцентру. Зізнається: ця робота для нього справжня віддушина.
Олександр Мірошник, підопічний терцентру: "Є про що з людьми поговорити. З тими, хто потребує підтримки. Кожне свято – це нове спілкування й нові емоції, бажання отримати щось для себе".
Такі святкові заходи не лише надихають, а єднають серця, кажуть працівники терцентру. За останній рік свою другу половинку тут знайшли чимало черкащан.
Наталія Бондаренко, завідуюча відділенням соціально-побутової адаптації: "У нас такої молоді дуже багато, ми їх дуже любимо. У нас кілька пар вже одружилися. Ті, які були конкретно у терцентрі. Кожен знаходиться вдома сам на сам, а тут спілкуються. І це допомагає далі жити. Якийсь інтерес з’являється у дітей".
Аби підопічні не втратили позитивного настрою, працівники терцентру вже планують чергове свято. Наступного разу вони зберуться тут вже у березні.
