Від звичайного забруднення до збудників туберкульозу, гепатиту і пневмонії. Українські вчені кажуть: через гроші можна "підхопити" цілий букет хвороб. Особливо "багаті" на мікроорганізми старі купюри дрібного номіналу. Що саме "живе" на гривнях і як від цього убезпечитись – дізнавалась Ірина Куйбіда.
Ірина Куйбіда, кореспондент: "Розміняли в магазині, отримали здачу в магазині або привезли з-за кордону… Яка небезпека може таїтись у дрібних купюрах – українських та не тільки – запитаємо у спеціалістів".
Для експерименту беремо три купюри – 1, 5 і 10 гривень. І віддаємо на експертизу до бактеріологічної лабораторії. Там кожній влаштовують персональну "мийку" – беруть змиви на різні види мікроорганізмів.
Ніна Метик, фельдшер-лаборант: "Змив на пептонно-сольовій воді на загальномікробне число".
Кожну купюру обробляють трьома видами розчинів – аби провести дослід за різними показниками. Окрім загальної забрудненості, шукають стафілококи і кишкову паличку.
Ніна Метик, фельдшер-лаборант: "6,5 сольовий бульйон – це ми висіваємо стафілокок".
Одногривневу купюру навмисно беремо стару і візуально брудну. "П’ятірку" і "десятку" – новіші. Для порівняння додаємо і два долари.
Ніна Метик, фельдшер-лаборант: "І середовище КОДА – з нього ми висіваємо БГКП – кишкову паличку".
Купюри від такої "мийки" не страждають. В лабораторії кажуть: як підсохнуть – можна знову користуватись. А змиви тим часом поміщуємо до термостату. Результатів дослідження чекаємо зо дві доби. Про них звітує завідувачка лабораторії. Каже, "виросло" на наших купюрах значно менше, ніж очікувалось.
Людмила Папач, завідуюча мікробіологічної лабораторії: "Бактерії групи кишкової палички не виявлені. Підтвердженням цього є те, що середовище не змінило колір після термостатування протягом 48 годин".
Патогенного стафілококу на наших чотирьох зразках теж не знаходять. Але й абсолютно чистими наші гроші навряд чи назвеш. Мікробів тут удосталь.
Людмила Папач, завідуюча мікробіологічної лабораторії: "Кількість їх становить на ту площу, з якої відбирали змив (25 см2) становить від 10 до 14 колоній утворюючих одиниць".
Тобто, підхопити через ці гроші можна і дизентерію, і сальмонельоз. В лабораторії кажуть: зробити банкноти чистішими вдасться навряд чи. А от убезпечити себе – нескладно.
Людмила Папач, завідуюча мікробіологічної лабораторії: "Необхідно після використання грошей мити руки. І все. Виконувати звичні правила особистої гігієни".
Черкасці кажуть: про грошову небезпеку знають, але мити руки кожного разу, як за щось потримаються, – не в змозі.
