Стосується кожного. У Черкасах живе більше ста хворих на туберкульоз. З них з півсотні з відкритою формою. За тиждень до Всеукраїнського дня боротьби з туберкульозом ми дізнавались як живеться хворим черкасцям. Подробиці у викладі нашої Катерини Ковбій.
35річний Андрій на камеру називає не своє ім’я. Каже: боїться людського осуду. З діагнозом "туберкульоз" чоловік живе уже понад десять років.
Андрій, хворий на туберкульоз: "Вот эти симптомы все были: температура длительное время. Около месяца температура была. Я сходил сделал снимок и уже узнал. Простыл, наверное, физическая нагрузка, там, может, недоедание, недосыпание. И она начинает прогрессировать болезнь".
За цей час Андрій кілька разів лежав у лікарні та проходив курси лікування. Кожен з яких – вагомий удар по кишені.
Андрій, хворий на туберкульоз: "Лечение, в основном, покупаєш за свои деньги. Потому что нет ни от печени. А это надо пити каждый день. Там есть схемы какие-то, а у меня на многие препараты алергія. Вот как мне лечится?"
Схожа ситуація і у Сергія. Проблема туберкульозу вперше з’явилась в житті чоловіка ще у двохтисячному році. За більш ніж 14 років боротьби із хворобою він витратив тисячі гривень. Бо, каже, більшості ліків держава хворим на туберкульоз забезпечити не може.
Сергій, хворий на туберкульоз: "Левофлокс. Упаковочка, там 5 таблеток – 100 гривен. Это наши отечественные. Импортные – вообще 150. Этих п’яти таблеток хватает не на долго. В день надо по две таблетки принимать. Тоесть по средствам накладно. Так конечно дают. Но, конечно, да финанасирование слабенькое. А у самих такой возможности нету, потому что с работой сей час тяжело. Темболее при таком заболевании работу найти сложно очень".
Та окрім скрути з ліками, кажуть хворі, мають ще одну проблему – нерозуміння оточуючих.
Юлія, хвора на туберкульоз: "Мне так стыдно. Особо никто не знает. Люди не понимают. Есть некоторые с пониманием относятся, а некоторые – нет. Лучше чтобы не видели. Хотя тут по большому счету ничего такого нету. Не знаю. У нас, может, мало информации. Или, я не знаю, общество у нас такое, что не понимают. Вообще осуждение только, безразличие и все".
Експерти ж кажуть: від туберкульозу сьогодні не застрахований ніхто.
Сніжана Євпак, представниця Всеукраїнської мережі ЛЖВ: "Туберкулез – это болезнь не только соціально-неадаптированых людей. Любой может заболеть туберкулезом. Не стоит бояться сквозняков, например, в маршрутке. Ну также хороше питание, свежий воздух, здоровый образ жизни".
Берегти себе та обачніше ставитися до власного здоров’я в один голос закликають і лікарі, і хворі. Бо життя з туберкульозом, запевняють, зовсім не солодке.
