Старовинні глечики, монети, скрині й рушники. Таким добром поповнився музей 17-ої школи. Усього – півтисячі експонатів. Ними поділилися учні, вчителі й місцеві колекціонери. Упорядкували музей до Шевченкового ювілею. Та хоч той позаду, шкільну експозицію обіцяють поповнювати й надалі.
Ще донедавна ця музейна кімната зрідка приймала гостей. Нині тут сотні експонатів і десятки відвідувачів. Друге життя у шкільний музей вдихнули напередодні Шевченкового ювілею. Три місяці сюди з усієї України звозили старожитності.
Дмитро Бунякін, директор Черкаської спеціалізованої школи № 17: «Ми використовували інтернет, залучали місцевих колекціонерів. І тут є й те, що школярі, учителі, батьки школярів надавали».
Усього – до півтисячі експонатів. Це антикваріат 19-го століття: одяг, посуд, монети й рушники. Гордість експозиції – ось цей покуть. Скриня, глечики, колесо і ступа – усе доби українського відродження.
– Поряд із колесом ми маємо маслобійку.
Автентичними речами залюбки ділилися і школярі. Задля доброї справи Сашко пожертвував знайденою монетою. Їй уже за півтори сотні років.
Олександр Руденко, школяр: «Класний керівник сказав: у кого є якісь старі речі, приносьте. І я подумав, що це був би цікавий експонат для нашої шкільної виставки».
Настя до монет байдужа. А от від вишиваного одягу й рушників очей не зводить.
Анастасія Кулібаба, школярка: «Коли одягаєш таку вишиванку – почуваєшся зовсім іншою людиною. Наче ти зовсім не з цього часу».
Секрет у тому, кажуть організатори, що левова частка експонатів із козацьких місць – аж із Холодного Яру.
Галина Шепіль, учитель української мови: «Багато речей тут із Буди, Головківки, Мельників, Івківців – тобто зі старих сіл, що мають глибоке історичне коріння».
Оновлювати музей заходилися цілими родинами. Зносили сюди і сімейні реліквії. Внесок пані Лариси – двоє витканих рушників.
Лариса Коломієць, учитель історії: «Удома воно лежить у шафі, я покажу його онукам, дасть Бог правнукам, як доживу. А тут воно залишиться назавжди, діти матимуть змогу відчути себе справжніми українцями».
Хоч Шевченкові роковини позаду, шкільний музей обіцяють поповнювати і надалі. Нині він – такий єдиний у Черкасах.
