Більше сотні черкаських родин стали заручниками бюрократії. Дитячий садок, в який ходять їхні діти, вже майже півроку стоїть для краси. Ремонт там зробили, але переступати поріг закладу чиновники забороняють. Бо ще не ухвалений бюджет розвитку, а тому підрядник за роботу не отримав коштів. Скільки ще чекати – Олена Берестенко.
– Лечу! На ракете!
На дитячий майданчик – як на екскурсію. До свого садочка Матвійчик не ходить уже п’ять місяців. Ще торік у жовтні той закрили на ремонт.
Валентина Гонова, мама вихованця: «І коли він відкриється – невідомо. Були вчора збори. Нам відповіді департамент не дає. Кажуть, що самі нічого не знають».
Домашніми няньками відразу стали 80 мам. Віддати чад нікуди: садки, що поруч, переповнені. Хто не має, на кого лишити дитину, вимушено стає безробітним.
Інна Мироненко, мама вихованця: «З вересня я влаштувалась на роботу, але в жовтні садочок закрили. Ну, я змушена була піти. Ніхто ні на якій роботі не чекатиме 5 місяців».
Що тритижневий ремонт затягнеться ледь не на півроку, кажуть батьки, і подумати не могли. Так твердять і в освітньому департаменті. Тут пояснюють: місто досі живе без бюджету розвитку. А поки за ремонт не заплачено, садок відкривати не мають права.
Євген Степко, начальник управління освіти МВК: «Це порушення закону. За його порушення будуть відповідати конкретні люди, для яких настане кримінальна відповідальність. Ми на порушення піти не можемо».
Що відкрити двері дитячого закладу без порушень не вдасться, незгодний підрядник. Він каже: освітній департамент дбає не про закон, а про власний імідж.
Володимир Халай, директор підприємства-підрядника: «Они не хотят себе портить статистику, имея задолженность перед подрядчиком. Вот и все. Для ДБК нет никакой разницы, им главное, выполнены ли работы» 25:07
І хоч роботи виконані майже стовідсотково, садок у середмісті пустує й досі. Батькам пропонують водити дітей у три інших заклади, де є вільні місця.
Валентина Гонова, жителька м. Черкаси: «Мені хвилин 40-50 доведеться до того садочка їхати. А до іншого взагалі двома маршрутками. Це мінімум 10 грн. на проїзд щодня. Це дуже дорого для нашої родини».
Чи довго доведеться батькам затягувати паски – чиновники не знають. Кивають на депутатів міськради. Мовляв, усе залежить від їхнього голосування за бюджет розвитку. А міськрада нині працює вкрай непродуктивно.
