Свічки пам’яті запалали цієї суботи на Театральній площі Черкас. Більше сотні представників громадських організацій, політичних партій і небайдужих містян зібралися вшанувати пам’ять жертв Голодоморів 1932-1933 років. За приблизними підрахунками дослідників, усього за 500 днів країна втратила чверть свого населення. Каральні органи СРСР усі злочини старанно приховували. Жодних архівів, які розкрили б жахливу правду Голодомору, досі немає. Головним доказом є лише розповіді очевидців. Як пом’янули заморених голодом цього року, розповість Вікторія Хамаза.
71-річний Валерій Харченко запалює свічку пам’яті щороку. Хоча сам чоловік Голодомору не застав, проте знає про чорну сторінку історії з розповідей своєї матері. Страшна подія забрала у старенького не одного родича.
Валерій Харченко, житель м. Черкаси: «Пом’янути наших людей, які були невинно вбиті комуністами. Така була політика, яка знищувала працьовитих людей».
Черкасці виклали на площі хрест із запалених свічок і лампад. А священнослужителі провели панахиду.
Опісля пригадали страшні історичні факти. У той час, за словами священників, Україна втратила чверть свого населення. Точної цифри немає навіть сьогодні, 80 років потому. За словами Леоніда Даценка, головний доказ тих страшних подій – пам’ять.
Леонід Даценко, житель м. Черкаси: «Хто не знає своєї історії – чи то переможної, чи то трагічної, – той не має майбутнього. Тому сьогодні черкащани, вийшовши сюди на майдан разом із священиками, вшановують тих убієнних».
За словами організаторів, цьогорічні роковини присвячені доброчинцям, які рятували співвітчизників від голодної смерті.
Ігор Сичов, житель м. Черкаси: «Кожна людина має вийти на майдан на хвилину мовчання у своєму місті, селі та запалити свічку пам’яті. Бо поки ми пам’ятаємо про ці події, можемо не допустити в майбутньому знищення нашої нації, як це було 80 років тому».
Наприкінці учасники жалобного заходу розділили між собою хліб, спечений із зерна пшениці, зібраного минулоріч.
