Майже три кілометра суцільного бездоріжжя. Щодня поїздка вулицею Сурікова для містян перетворюється на справжнє випробування. Три роки тому аварійну дорогу збирались ремонтувати. Та далі обіцянок так і не дійшло. Дорогу з перешкодами бачила наша Катерина Ковбій.
Валерій Іванович – водій зі стажем. Та гіршої дороги за ту, якою він вже 15 років щодня добирається на роботу, чоловік не бачив ніколи.
Валерій Іваничук, житель м. Черкаси: "Осьо дивіться – грузова машина йде. Вона ледь-ледь їде. І це грузова! За свою машину я вже мовчу. П’ятдесят тисяч нова машина і всю ходову машину – міняй".
Окрім Валерія Івановича щодня вулицею Сурікова їздять десятки містян. І мало не всі стають заручниками жахливої дороги.
Місцеві кажуть: стан тутешньої дороги тут не міняється з року в рік.
Андрій, житель м. Черкаси: "Тут постійно таке з дорогами. Воно не міняється. В минулому році засипали навіть цеглою. І оце як тільки мокро – цегла йде незрозуміло куди. Десь під воду туди, під дорогу. Тут постійно оця вся Сурікова починаючи від окружної, об’здної і аж туди до Хімселища".
У міськраді на це розводять руками. Кажуть: через політичну та економічну ситуацію у країні міський бюджет занадто куций. Грошей у ньому навряд чи вистачить для таких глобальних проектів, як капітальний ремонт доріг.
Олег Ліходькін, депутат міськради: "Залишок, який будуть спрямовувати в бюджет розвитку складає близько двадцяти мільйонів гривень. При цьому тільки на капітальний ремонт ліфтів нам треба виділити близько 10 млн грн.. Тобто вільний залишок коштів – він мізерний. І такі глобальні проекти, як капітальний ремонт великих ділянок доріг – він фактично залишиться неосвоєний".
Що робити з таким рішенням депутатів Валерій Іванович не знає. Адже щоденну подорож на роботу та з неї вже ледве витримує.
Валерій Іваничук, житель м. Черкаси: "В українській мові не вигадали ще такого слова як назвати оцей бардак і бедлам. Нікому нічого немає діла".
Якщо найближчим часом нічого не зміниться із рахунками за ремонт автівки пан Валерій йтиме до депутатів.
