Українці торгують своїми ж співвітчизниками. Це констатують громадські організації. Якщо раніше стати трудовим або сексуальним рабом ризикували заробітчани в країнах Європи та Азії, то тепер географія змінилася. Найбільше випадків торгівлі людьми зафіксовано в Росії, Польщі та Україні. У ці тенета, попри всі попередження, щороку потрапляють усе більше людей. Постраждалі можуть розраховувати на допомогу різних соціальних служб і громадських організацій. Чи є подібні на Черкащині – дізнаєтеся із наступного сюжету.
Сьогодні Україна є однією із основних країн, де жертвами торговців людьми стає найбільше громадян. Такими є дані Міжнародної організації з міграції. Із нашою країною вона співпрацює із 2004 року по програмі протидії торгівлі людьми. Сама ж програма діє вже 13 років.
Рут Крчмар, координатор програми протидії торгівлі людьми: «В течении последних 10 лет мы помогли более чем 7,5 тыс. пострадавшим. Их на сегодняшний день 7740 мужчин, женщин, детей, которые пострадали от трудового, сексуального рабства и других форм».
Якщо раніше найбільше жертв було від випадків сексуальної експлуатації, то сьогодні 60 % постраждалих потрапляють у трудове рабство. Щодесята жертва – дитина, щотретя – чоловік, але найбільше їх серед жінок.
Катерина Арданян, спеціаліст програми протидії торгівлі людьми: «Більшість цих людей експлуатують у Росії, Польщі, на 3 місці – Україна. Щоб потрапити в цю пастку, вже не треба виїжджати за кордон».
У пастку торгівців найчастіше люди потрапляють через фальшиві оголошення у ЗМІ та інтернеті. Крім того, з кожним роком зростає кількість випадків незаконного вилучення органів. Тим, хто через довірливість постраждав у подібних ситуаціях, на допомогу приходять громадські організації та соціальні служби. У Смілі, наприклад, будують обласний кризовий центр.
Лідія Юрченко, начальник відділу соціальної роботи Черкаського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді: «Це центр, куди може звернутися людина, незалежно від віку, статусу, які б складні обставини в неї в житті не трапилися».
У цьому комунальному закладі, говорить Лідія Юрченко, постраждалий зможе провести 90 днів та отримати все необхідне. Проте на завершення будівництва обласного кризового центру в держави не вистачає коштів.
