Чугайстр, вуж Онисько, Дракон Омелько, чудове Чудовисько. Черкаси заполонили казкові персонажі. Їх привозив дитячий письменник Сашко Дерманський. На творчій зустрічі він розказав, звідки беруться музи, де народжуються ідеї та як це – писати для дітей. Чому варто читати дитячу літературу, розкаже наша Світлана Литвак.
Як риба у воді. Саме так Сашко Дерманський почувається в чарівних казках, повістях, фентезі, публіцистиці, віршах та оповіданнях. Він не пише для дорослих. Його перо винятково для дітей.
Олександр Дерманський, письменник: «Із дітками дуже приємно. Хоч іноді щось таке питають, що я гублюся, чесно кажучи. З дорослими простіше порозумітися, бо вони питають щось логічне. А діти – не логічні. Але вони такі позитивні. Тому це дуже класно».
Ідеї для казок Сашко черпає з життя. Проте зізнається: найкращі знахідки з’являються у процесі написання. Найперше, що має бути у казці, – пригоди та веселощі. Табуйованого ж у казках не знайдеш.
Олександр Дерманський, письменник: «Можливо, я не всіх тем торкаюся. Можливо. Ще не настав час, а можливо, я ще не знайшов механізмів, як підійти. Але дітям можна говорити про все. І про хвороби, і смерть, і секс».
Казкар каже: свої творіння пише поночі. Нерідко під пильним оком муз. Припрошує їх гарним настроєм. Діти про секрети казкарства заслуховувалися з відкритими ротами. Приїзду улюбленого письменника не натішаться.
Аліна Залозицька, школярка: «Мені подобаються чарівні його ідеї, як він створює сюжети, події. Можна переживать. Бо інші є казки, в яких не цікаво навіть дізнатися, що там далі буде».
Тетяна Швець, школярка: «Книжка дуже цікава з новими словами. Вони смішні. Тому я жартую цими словами іноді».
Юлія Водоп’ян, школярка: «Іноді книги цього автора повчають бути добрими, чемними у світі».
Дитячими оповідками зачитуються не лише діти, а й дорослі. Сашкові книжки ковтають на одному диханні.
Ольга і Володимир Лук’яненки: «Справді, ввечері дуже цікаво почитати перед сном саме його оповідання та казки. Вони нам дають змогу краще розуміти життя».
На зустрічі з письменником діти не лише пізнавали закони казкарства, а й брали участь в інтерактивних іграх і конкурсах. Їх для дітей зорганізувала громадська організація «Книжковий маестро».
