Солодкий пісок стає розкішшю. За останні декілька місяців цукор суттєво підсочив у ціні. І вона й далі змінюється ледь не щодня. Містяни обурені. Продавці ж звинувачують у здорожчанні постачальників. Вікторія Хамаза далі.
– Оце за день цукру з’їдають діти кілограмів п’ять.
Надія Михайлівна працює у шкільній їдальні понад 10 років. Щодня жінка частує чаєм декілька сотень дітей. Солодке, говорить, тут люблять усі.
Надія Михайлівна, кухар: «Кожен день готуємо, все свіже та солодке, щоб діти росли. Старшокласники менше цукру їдять, а молодші їдять більше».
Підвищення цін на цукор оминуло 9-ту гімназію, говорить директор. Його сюди постачають за фіксованою ціною. Усе завдяки завбачливості освітян.
Ірина Топчій, директор Черкаської гімназії №9: «При здорожчанні цукру та інших продуктів, це на цінах в гімназії ніяк не відображується. Тому що за фіксованою ціною постачаються продукти. У зв’язку з цим, встановлюється фіксована ціна страви, які продається учням».
На початку лютого за цукор ще просили менше семи гривень. Нині за кілограм правлять уже всі дев’ять. Як брати гуртом – то на півтори дешевше. Така цінова лихоманка, говорять підприємці, спровокована нестабільним економічним станом у країні.
Сергій Діденко, підприємець: «Це пов’язане більше з коливанням курсу долара. Бо виробники цукру більше прив’язані до долара. У них є свої схеми роботи. Люди реагують на ажіотаж. Коли починається ажіотаж, то вони беруть по будь-якій ціні».
В облдержадміністрації поспішають заспокоїти: цукрова лихоманка – сезонне явище. Хоча запаси цукру на Черкащині не такі й великі. Торік цукровим буряком засіяли всього 306 тисяч гектарів. Це найнижчий показник за часів незалежності країни. Та забезпечити область цукром аграріям таки вдалося, переконують чиновники. Ціна на нього, говорять, відповідає собівартості продукції.
Вероніка Іващенко, заступник директор департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА: «Це маркетинговий хід для того, щоб реалізувати залишки, які були на підприємствах. Підприємство просто реалізувало в деяких випадках у збиток. Так вони намагаються повернути хоча б якісь витрати, які вони зазнали при виробництві цукру».
Та поки цінова лихоманка не вщухає. Черкащани все дужче затягують паски.
