Засідка, бій, полон, втеча і п’ять місяців переховувань. Історія 20-річного бійця АТО зі Сміли більше схожа на сценарій до трилеру. Важко навіть уявити, що вона відбулася у реальному житті.
Правозахисника Валерія Макєєва і солдата-строковика Святослава Андрієнка доля звела ще влітку. Та зустрітися знову вони змогли лише за півроку. У липні Валерій їхав забирати хлопця з полону, але сам став бранцем терористів. І провів там 100 днів. Тоді обоє навіть не сподівалися знову опинитися на волі.
Валерій Макєєв, правозахисник: "Семь человек должно было быть в том экипаже, который я должен был доставить сюда. Так сложилось, что не доехали. Когда вернулся через сто дней плена домой, начал выяснять кто – где. Звоню ему, ты как? Меня так тронуло действительно: "Вірний присязі!"
Гаряче літо під Луганськом. В один із таких днів Святослав у складі групи рушив на передову для виконання бойового завдання. Підрозділ втрапив у засідку. Та хлопці не здавалися – знищили більше десяти бойовиків. У полон потрапили лише, коли скінчилися набої.
Святослав Андрієнко, полонений: "Це коли я тікав з полону отримав поранення !"
У полоні Святослав пробув всього два дні. Йому дивом вдалося втекти. Майже п’ять місяців його від сепаратистів переховували місцеві жителі.
Святослав Андрієнко, полонений: "На двір я вдень не виходив , виходив у ночі . Щоб людей не підставити, щоб людям не нашкодити у яких я живу. Якісь спроби були у тебе перейти на підконтрольну україні територію? Да, намагався, але не получалося нічого – не було документів".
Мама хлопця ріже святковий торт. Велика родина готується святкувати День народження Святослава. У день повернення йому якраз виповнився 21 рік. Тетяна жалкує лише про одне, що за столом немає тих, хто допоміг визволити її сина.
Тетяна Ярмоленко, мати Святослава: "Ми поїдемо до них, тільки ось це все закінчиться, ми обов’язково туди поїдемо, його ж не тільки одні люди ховали, там дві родини його ховали. Спочатку одні, а потім другі… Ми обов’язково до них попадем".
Для того, щоб хлопець міг перейти лінію фронту українські спецслужби провели цілу операцію. Але й зараз, попри усе пережите, Святослав знову рветься у бій – захищати Батьківщину.
Святослав Андрієнко, полонений: "Трохи відпочити, пройти реабілітацію, повертатися в Зброїні Сили, служити далі,. А так, коли кінчиться війна, поступити вчитися".
