Смертельна небезпека чатує на черкасців на кожному кроці. По місту десятки відкритих колодязів і водостоків. Мисливці за металом розкошують, як можуть. А комунальники хапаються за голови. Від незаконного промислу вони мають багатотисячні збитки. Та й відповідати за можливі трагедії саме їм. Нагадаю, нещодавно у Львові в колектор упав дворічний хлопчик. Його врятувати так і не вдалося. Чому жахливий приклад нічому не вчить – Вікторія Курченко.
Світлана Чеголя, жителька м. Черкаси: «Алиса, стой! Давай за руку! Обходи!».
Дорога до садочка для п’ятирічної Аліси – повна небезпек. А поруч іще один – для слабкозрячих діток. Мама дівчинки таким украй обурена.
Світлана Чеголя, жителька м. Черкаси: «Умирают люди в мирное время, особенно детки. За что умирают эти дети и почему такое должно происходить? Это страшно… Здесь много домов по округе, детская площадка. И каждый день люди выпускают гулять своих детей…».
У Черкасах понад двадцять тисяч люків. Половина – «Водоканалу». Комунальники щомісяця не дораховуються десятка чавунних кришок на колодязях.
Григорій Руденко, головний інженер КП «Черкасиводоканал»: «Десять років тому люків не викрадали. У нас їх більше 10 тис. Ми не знали, що це таке. Якщо там десь у рік воно поламалося, то ламалося. А щоб викрадали, то такого не було нашестя».
Водоканалівці знають спочинок тільки взимку, коли люки під снігом. Лише з початку року мисливці за металом завдали їм збитків вже в понад сотню тисяч гривень. Нові люки, пояснюють комунальники, – дуже коштовні.
Тарас Гончаренко, старший диспетчер КП «Черкасиводоканал»: «Якщо надходить така заявка, що відкритий люк, оперативно реагуємо. Відразу направляємо бригаду».
Натомість дороги в ось таких рукотворних западинах простоюють місяцями. Водії позначають пастки, як можуть.
Владислав, таксист: «Часто попадаются люки, но там обычно не знаю кто ставит веточки или какое-нибудь ограждение».
Володимиру не так пощастило. Поночі втрапив у водосток на Замковому узвозі. Він досі ніяк не обгороджений.
Володимир, водій: «Якби колесо повністю провалилося в цю яму, я думаю, що задній міст машини залишився б там, на перехресті. Вирвало б задню підвіску з м’ясом. І відремонтувати машину було б майже те саме за ціною, що купить нову».
У мерії пояснюють: дорожники досі не мали, за що ставити нові решітки замість поцуплених. У бюджеті тільки тепер на це заклали кошти. Роботи мають розпочати ближчим часом. Та мерів заступник каже: так триватиме до безкінечності. Допоки крадії комунального майна матимуть, де його збувати. Навіть за безцінь.
Павло Карась, заступник міського голови м. Черкаси: «Я заборонив здавати на брухт пошкоджені люки комунальним службам. Це щоб не було жодного аргументу в міліції, що цей побитий люк у приймальника брухту з наших комунальних служб».
Пунктів прийому брухту в Черкасах, хоч греблю гати. Прилаштувати люк – не складно. Для експерименту обираємо перші-ліпші. На околиці та ближче до середмістя. У першому пункті нашому підставному збувачу відмовляють. У другому – йому тільки раді. Ще й послуги перевізника пропонують, як сам не подужає доправити.
– Там у мене «КамаАЗ» заїжджав, продавив два люки. Заберете?
– Думаю, да!
– Да? А почому у вас?
– Так же само.
– 1,8 грн?
Правоохоронці говорити про чорних металозбирачів і таких же приймальників не хочуть. На запит відповідають письмово. Крадіїв комунального майна лякають чималими штрафами та навіть заґратованим життям.
Леонід Бойко, заступник начальника УМВС України в Черкаській області: «З початку року зареєстровано 130 фактів скоєння крадіжок каналізаційних люків, що належать «Укртелекому» та «Водоканалу». По 83 справах встановлені особи, яким оголошено про підозру. По 34 справах провадження закриті. Залишок кримінальних проваджень без ухваленого рішення становить 13 справ».
Світлані байдуже до сухої міліцейської статистики. Куди промовистіші трагедії, що час від часу сколихують Україну. Свою донечку Алісу вона вчить дивитися під ноги та обходити люки стороною.
Аліса, 5 років: «Нельзя бегать возле люка и подходить к нему, потому что это опасно!».
