Оживити просвітницький простір у Шевченківському заповіднику та зробити його територію однією з найбільш відвідуваних в Україні.Таке завдання з нагоди 30 – річчя відновлення Першого народного музею Шевченка почали втілювати в життя. До «Тарасової світлиці» на Чернечій горі у Каневі залучили відомих українців, бандуристів, митців. А на їх майстер-класи запросили дітлахів.
Вперше хату на народні гроші звели 1884 року поблизу могили Шевченка. Коли в 30-х роках будували сучасний музей, стару хату розібрали. Лише згодом будинок відновили – вже ближче до могили Івана Ядловського.
Від самого початку створення світлиці люди несли сюди пам’ять про Тараса. Портрет Шевченка – копія роботи Рєпіна. Кобзар 1884-го, вишитий рушник Лесею Українкою. Всі речі багато років так і зберігаються у народному музеї. Цю кімнату відтворювали за світлинами, а помешкання Івана Ядловського – охоронця, який свого часу жив цій хаті і оберігав могилу Кобзаря майже півстоліття – за спогадами колишньої працівниці заповідника. Малою вона проводила тут багато часу.
Заповнити простір заповідника його керівнитцво разом з громадськими діячами і меценатами хоче саме такими мистецькими заходами. Створити цілий просвітницький центр. І таким чином оживити простір і зробити його найвідвідуванішим в Україні.
