Рівно 80 років святкував би цієї осені талановитий черкаський художник Василь Євич. Однак дожити до свого дня народження майстру не судилося. Він помер, коли йому було 64. За своє життя художник створив не лише безліч живописних шедеврів, але й знайшов чимало шанувальників. Роботи Василя Євича вражають своєю неповторністю та мелодійністю. Кожна картина уособлює національний колорит і мудрість українського народу.
«Його картини хочеться проспівати» – так кажуть про творчість художника Василя Євича його шанувальники. І недивно. Адже кожна робота майстра, ніби наповнена піснею.
Іван Бондар, художник: «Кожна картина – це якийсь пісенний образ. Якась історія вікова, що покладена на символи».
Анатолій Волошин, голова Черкаського обласного фонду культури: «Його картини – це лірика і пісня України».
У його доробку чимало картин на тему української пісні. «Розпрягайте, хлопці коні», «Цвіте терен», «Ой, хмелю мій, хмелю» та інші. Проте до всіх своїх робіт художник був дуже самокритичним. Наприклад, картину до української народної пісні «Ой, за гаєм, гаєм…» Василь Павлович переписував кілька разів. Він завжди прагнув досягати динамічної експресії та поетичності образів. У картинах митця відчувається мудрість, філософія та неабияка любов до Батьківщини.
Петро Євич, племінник художника: «Непересічна любов до рідної землі, до рідного краю».
Серед робіт – чимало натюрмортів із зображенням українських речей-символів.
Олександра, відвідувачка виставки: «Картини Василя Євина дуже різнопланові. У кожній є своя національна ізюминка, свій національний символ».
Писав Василь Євич і пейзажі та портрети. За своє життя художник намалював більше 600 картин. Його полотна написані темперою.
Анатолій Волошин, голова Черкаського обласного фонду культури: «Саме творами та різноманітними підходами, його творами повинні виховувати. Не нав’язувати, а виховувати наших діток».
Світла пам’ять про Василя Євича житиме не лише в його картинах. Незабаром про життя та творчість талановитого художника планують зняти документальний фільм.
