Його пісні лунали під барикадами на Майдані. А ноти ще й досі вимазані грязюкою з Грушевського. Піаніст Екстреміст – так його охрестили у столиці під димом із шин. Після Революції музикант "гастролює" зоною АТО. Там, підтримує музикою наших хлопців. А нині, на запрошення черкаських автомайданівців, він у Черкасах. Пісні, привезені з Майдану, першими почули у Черкаському національному.
Богдан, піаніст: "Це було присвячено моєму товаришу та, мабуть, єдиному другу, який загинув під Ілловайськом".
Його звуть Богданом. Подекуди "Україною". Ніхто із знайомих не відає звідки піаніст. Він носить балаклаву, бо переконаний краще бути справжнім у масці. А ніж без маски носити її. Нині, говорить піаніст, усі його композиції сумні. Бо часи не кращі.
Богдан, піаніст: "Твір про те, коли ти йдеш містом і згадуєш свого друга, якусь людину, яку ти знав, і якої більше немає у цьому світі. І ти йдеш і ніби уявляєш, що вона поряд з тобою йде. Її ніхто не бачить, тільки ти бачиш. Ось про цей стан душі наступна композиція".
Одні не стримують емоцій, інші – хочуть зафільмувати їх. Та нікого музика не залишає байдужим.
Анастасія Киндюк, студентка: "Надихає на внутрішню боротьбу, боротьбу із самим собою, бо сказано багато цікавих слів, які допоможуть багатьом знайти в собі щось цікаве".
Піаніст-майданівець до інструменту запрошує охочих.
Новий твір глядачі відразу охрещують "Сонатою у Богдана".
Богдан Шметенко, студент: "Це насправді, якість непередаваємі почуття. Я просто е знаю, що сказати. Просто стояв біля нього, слухав його композиції, а він запропонував мені пограти, якось не знав, що грати. Якась мелодія прийшла в голову нажимати клавіші. Ну, мені дуже сподобалося".
У перервах між піснями своїх слухачів піаніст наставляє, аби ті не лінувалися і змінювали своє життя. Бо сам, каже, після Майдану став іншим.
Богдан, піаніст: "Мені усі говорять, що це усе фігня, що вона нікому не потрібно. Але у мене це найкраще виходить. І це гасло. Воно написане он там. "Що у кожного своя зброя. Треба тільки діяти".
