«Пекло крові» на черкаській сцені. Бенефіс Тетяни Крижанівської – моноспектакль «Елеонора» – зібрав у драмтеатрі аншлаг. Вистава відбулася у форматі «малої сцени». Із декорацій – лише зо два десятки валіз, із яких актриса майстерно конструює то стільчики, то ліжко, то подіум чи навіть труну для дитини. Сама ж п’єса не стільки про італійку Елеонору Дузе, стільки про життя актора як таке. Театр одного актора у виконанні Тетяни Крижанівської бачили наші кореспонденти.
Театр одного актора – рідкісний жанр для черкаської сцени. Тому бенефіс Тетяни Крижанівської став для місцевої публіки справжньою дивиною. Моновистава «Елеонора» про життя всесвітньо відомої актриси Елеонори Дузе, яка вже в 4 роки зіграла свою першу роль, а талант якої глибоко шанували Чехов, Станіславський, Бернард Шоу та Чарлі Чаплін, зібрала в театрі аншлаг.
Сергій Проскурня, режисер вистави: «Актори театру знають про мою мрію, щоб у кожного з них з’явилася моновистава. По-перше, зараз у світі це надзвичайно модно. Фестивалі «One man plays» з великим успіхом відбуваються в багатьох країнах світу».
Аби занурити глядачів у світ театру без прикрас, Сергій Проскурня разом із Тетяною Крижанівською запрошують усіх не в зал, а на сцену. За декілька метрів від глядачів сповідується актриса, яка начебто досягла всього, про що може мріяти будь-яка із служительок Мельпомени. Тетяна Крижанівська перевтілюється в жінку, яка далеко від дому, в чужих готельних стінах, у думках, спогадах повертається до того, чим жила практично все своє життя.
Тетяна Крижанівська, актриса Черкаського драмтеатру: «Просто знайшовся такий матеріал, де можна серйозно поговорити про театр, долю актриси. Життя не таке й красиве. Але театр – це таке милостиве прокляття. Як каже героїня: «А може, це моя доля. Я жила та помру паяцею».
Зробити цей спектакль режисер Сергій Проскурня мріяв уже давно. Побачивши її 2003-го в інтерпретації режисера Романа Віктюка, він захотів зробити виставу по-іншому. Над тим, хто виконуватиме роль Елеонори, довго не думав.
Сергій Проскурня, режисер вистави: «Вона – актриса надзвичайно глибокої самосвідомості, актриса-інтелектуал, актриса, яка вміє віддаватися максимально, дарувати людям енергію, емоції і при цьому ще й бути відстороненою й начебто дивитись на себе збоку».
Глядачі, які побачили виставу, ідею ставити моноспектаклі й надалі підтримали.
Анатолій Волошин, глядач: «Вона – одна з ветеранів і найталановитіших актрис. Це без перебільшення. Я дуже задоволений таким камерним театральним видовищем. Це ще один невеличкий подарунок черкасцям від нашого прекрасного театру».
Любов Рисятова, глядачка: «Тетяна якраз та актриса, яка змогла глибоко розкрити долю жінки, долю актриси. Це доведено до нас, до нашого часу. Жінка може пережити разом із нею те складне життя, яке і в актрис є, і загалом у кожної жінки. Дуже глибоко!».
Олександр Швидкий, глядач: «Це друга моновистава, яку я бачив у своєму житті. Я не любитель такого жанру. Але вважаю, що їй вдалося передати ті емоції, які вона переживала, на глядача».
Катерина Шакалова, актриса Черкаського драмтеатру: «Просто нет слов. Я очень хорошо знаю Татьяну Крижановскую. Я тоже работала над этим спектаклем. Он не только про Элеонору, жизнь актера такая и есть».
Побачити моноспектакль іще раз можна буде у вівторок, 27 листопада.
