Обіцяного сім років чекають. У Черкасах таки відкрили меморіальний музей Данила Нарбута. Три виставкові кімнати, присвячені митцеві, в Черкаському художньому музеї почали облаштовувати ще 2006 року. Але через проблеми з фінансуванням задумане вдалося втілити в життя лише напередодні 21-ої річниці Незалежності. Довгождане відкриття бачили наші журналісти.
Ольга Гладун, директор Черкаського обласного художнього музею: «Я мріяла про цей день, я мріяла про це відкриття. Я навіть не відчуваю, що я щаслива. Щаслива я буду завтра».
Ті, хто працював над створенням меморіального музею, не натішаться цій події. Адже чекати на неї довелося сім років. Починаючи із 2006-го музейники й родичі митця збирали експонати для світлиці. Втім через перебої з фінансуванням показати її людям удалося лише зараз.
Микола Займак, завідувач музею Данила Нарбута: «До меморіального музею в нас була світлиця Нарбута на другому поверсі, постійна експозиція. Але це була одна кімната, один зал невеликий, де були виставлені основні його роботи та деякі особисті речі».
Новостворена світлиця художника значно більша. Під неї в Черкаському художньому музеї виділено три виставкові кімнати. У першій зібрано матеріали про життя митця та його родини. У другій – експонати сценографічних робіт Данила Нарбута, а у третій, найбільшій, – живописна спадщина.
Ольга Гладун, директор Черкаського обласного художнього музею: «54 художні експонати, картини, дуже багато речових експонатів, багато фотографічних. Є роботи фонду, які поки що не виставлені, які чекають свого часу. Ми зараз перебуваємо у великому залі. Це – живописна колекція, яка буде постійно видозмінюватися. Тут ми будемо показувати нові роботи».
Раніше обговорювалася ідея створити музей художника в окремому приміщенні. Однак достойного так і не знайшлося.
Сергій Проскурня, театральний режисер: «Прикро, що це не в його майстерні, не в його квартирі, де, крім його робіт, зберігалися ще роботи батька та багатьох художників світу мистецтва цього періоду. Я не знаю, яка доля цих шедеврів, але те, що ми тут бачимо, це справді велика збірка».
У музеї кажуть: експонатів могло би бути більше, якби після смерті митця до його творчості поставилися більш уважно.
Микола Займак, завідувач музею Данила Нарбута: «Минуло вже 14 років від смерті художника. Багато того, що було зібрано самим художником, якимось чином зникло. Просто у свій час не було створено серйозної комісії, яка могла б у квартирі художника відібрати все те, що могло б слугувати музейними експонатами».
Нарбутівська світлиця – плід праці багатьох людей. Це – самі працівники музею, черкаська влада, родина художника, а також подружжя Лежньових, які оформлювали виставку. Завдяки їхнім зусиллям Черкаси пам’ятатимуть про художника, що більше тридцяти років пропрацював на благо міста.
