Незрозуміле і нетрадиційне. Так черкащани говорять про сучасне мистецтво. Тим не менш авангард все більше привертає увагу не лише митців, а й пересічних людей. Ще ближчими до сучасного мистецтва черкасці стали завдяки Міжнародному фестивалю « Гоголь fest 2009». Вже третій рік митці близько 20 європейських країн представляють на фестивалі свої роботи – художні полотна, кінофільми та театральні вистави. У Черкасах в рамках міжнародного фестивалю демонстрували виставу Андрія Жолдака «Ленін love, Сталін love».Чи зрозуміли черкасці сучасну постановку , з’ясовували журналісти ВІККА-НОВИН.
Перед драмтеатром лише молодь – учні старших класів та студенти. Прийшли подивитись на те, що викликає подив та здивування. Діти відповісти на запитання, що таке сучасне мистецтво не можуть. Вчителі за звичкою беруть «вогонь на себе».
Молодий і нелякливий киянин Василь Білоус – один з організаторів фестивалю. Про сучасне мистецтво знає багато. Говорить, що хоче популяризувати українську культуру в Європі.
Василь Білоус, один з організаторів фестивалю: «Наша ідея, щоб українську культуру знали і за кордоном. Бо у головах європейців мало українського».
Потужна ідеологія спрямована не лише на іноземців. Українців знайомлять із європейським мистецтвом. Воно також сучасне, але зовсім не схоже на наше.
Василь Білоус, один з організаторів фестивалю: «Це інше мислення, інші світи. Відмінність у всьому».
Росіянка Олександра Малєнькіх не погоджується.
Олександра Малєнькіх, прес-аташе пермського театру «У моста»: «Ні, нічим не відрізняється. Можливо, лише інтонацією, а в цілому, ті ж проблеми, то й же біль».
Гламурне мистецтво зрозуміле не всім. До того ж «гола правда» без прикрас викладена іронічно та незвично. Митці намагаються здивувати глядача і навіть шокувати. Така «шокова терапія» – це постановка епатажного режисера Андрія Жолдака «Ленін love, Сталін love».
Актори кричать, божеволіють, палять,смітять, плюються . І все це – на сцені. Канони сучасного мистецтва зовсім інші, ніж півстоліття тому. Це вже не естетика, а «чистий натуралізм». Сучасне – по-сучасному, часто без розуміння, але завжди з емоціями.
