Дитячими милитвами. У селі Медведівка, що на Чигиринщині, школярі збирали бійцям на фронт гуманітарну допомогу. Домашня консервація, теплі речі і найцінніше – саморобні обереги. Аби українські воїни цілими та неушкодженими поверталися додому.
П’ятикласник Володя Гапченко помітно хвилюється. Сьогодні до їхньої сільської школи мають завітати волонтери, аби передати на фронт зібрані дітьми речі та продукти. Для бійців хлопчик власноруч зробив ляльку-оберіг. Тепер переживає: чи військовим сподобалось.
Володимир Гапченко, школяр: "І ми ще писали тут побажання, ну щоб вони верталися живими "Повертайтесь живими".
Гуманітарну допомогу для фронту збирали не тільки школярі, а й вся Медведівка. Люди несли, хто що міг. Керівник місцевого краєзнавчого музею Богдан Легоняк вирішив передати бійцям навіть один зі своїх експонатів.
Богдан Легоняк, керівник музею: "Це наш Холодноярський прапор , прапор тих бійців, які воювали за Україну ще ті давні 18-19-20 роки. З одної сторони ось такий, з іншої сторони слова Тараса Шевченка. І ми вважаємо, що це є прапор якраз боротьби".
І ось о десятій ранку до медведівської школи під’їжджають волонтерські машини з Києва.
Одяг, домашня консервація та обереги – все, що зібрали діти грузять до машин. Волонтер Аля вже десять місяців живе між домом та передовою. Для наших бійців, вона і сестра, і мама, і близький друг. Мабуть тому і отримала позивний "Янгол". Дівчина каже, військові найбільше цінують саме дитячі подарунки, обереги та листи.
позивний "Янгол", волонтер: "Самое ценное – это общение, самое ценное на самом деле. Связь с миром, между войной и миром – нитка. Это любовь, тепло, а сегодня ещё видели вот слёзы, детские слёзы. Я бы хотела, чтобы они больше никогда не появлялись".
Свою ляльку Володя теж поклав у коробку. Звідти її вже дістануть бійці, що несуть службу у прифронтовому Маріуполі. Хлопчик сподівається, що і його батькові хтось теж передасть оберіг. Щоб боронив його від ворожих куль на буремній Луганщині. Там він воює з літа.
