Каштановий мор. Хворі легені Черкас цьогоріч ніхто не лікуватиме. Міській владі не вдалося виділити на це кошти. Кажуть: все через бюрократію. До того ж зцілювати дерева вже запізно. Потрібно було це робити навесні. Науковці ж радять ставитись до проблеми більш відповідально. Бо, якщо дерева не лікувати, з часом вони помруть.
Осінь на центральних черкаських алеях настає завчасно. Вже зсередини літа листя каштанів починає жовтіти й опадати. Причина – мінуюча міль.
Максим Гаврилюк, доцент кафедри біології та агробіології ЧНУ ім. Б. Хмельницький: «Ми бачимо листок, уражений мінуючою каштановою міллю. Це вже уражена ділянка, яка фактично є мертвою».
Мінуюча міль поселилася на черкаських каштанах близько 10 років тому. Відтоді екологам – головний біль. Щороку вони випробовують різноманітні шляхи боротьби зі шкідником. Утім марно: жоден метод так і не приніс помітних результатів.
Максим Гаврилюк, доцент кафедри біології та агробіології ЧНУ ім. Б. Хмельницький: «Небезпека ця в тому, що дерева виснажуються, адже листя не забезпечують рослину достатньою кількістю поживних речовин для того, щоб навесні знову вегетувати. Якщо так буде продовжуватись з року в рік, то поступово це призведе до загибелі каштана».
Метелика, що поїдає каштани, помітили в Македонії ще всередині 80-их. Відтоді комаха розселилася практично по всій Європі. У кожній країні борються зі шкідником по-своєму – ретельно збирають опале листя, використовують різні хімічні засоби, а також комах і пташок, що поїдають гусінь. В Україні ж найчастіше застосовують метод щеплення – у стовбур дерева вводять спеціальний гель.
Володимир Гусаченко, начальник відділу екології та раціонального природокористування МВК: «Щеплення у стовбур повинно робитися в період вегетації. Останній термін – це травень. Тому будемо проводити тендер в цьому році (десь листопад-жовтень), щоб уже точно в наступному році провести ін’єкцію та врятувати каштани».
Такі ін’єкції вже практикують в інших містах. Приміром, у Львові їх застосовували 3 роки тому. Тамтешні екологи кажуть: метод дієвий, але не для всіх дерев.
Володимир Крамарець, доц. кафедри лісівництва Львівського національного лісотехнічного університету: «Центральну частину у Львові пробували захистити. Там певний ефект воно має, бо якщо раніше листя опадало десь усередині липня, то зараз – на початку осені. Певний ефект він дає. Тільки із застереженням, що не завжди працює, особливо на старих деревах, уражених центральними гнилями».
Раніше черкаська влада навіть пропонувала зрубати дерева. Проте це викликало опір громадськості.
Сьогодні ж про ідею вирубати каштани владці вже не згадують. Кажуть, підрахували: в 10 разів дешевше спробувати їх зберегти. До того ж це візитівка Черкас. А тому обіцяють докласти всіх зусиль, аби врятувати найдовшу каштанову алею Європи в наступному році.
