Транзитна й інвестиційно-приваблива. Такою нашу область ще якихось чотири десятки років тому бачили радянські вожді. Саме тому на Черкащині звели багатомільярдний проект – газопровід «Дружба». Через нашу область блакитне паливо потрапляло та потрапляє досі у країни Центральної та Східної Європи. А на знак відкриття газопроводу в Південно-Західному районі Черкас зведено пам’ятну стелу. Нині її можна побачити лише на старих світлинах. Бо пам’ятка історії зруйнована вщент. Більше – в черговому сюжеті з циклу «Таємниці рідного міста». Розповідає Олена Берестенко.
Олександр Шумейко, зав. відділу охорони пам’ятників історії та монументального мистецтва Черкаського обласного краєзнавчого музею: «Бачимо залишки, рештки стели пам’ятного знака газогону «Дружба». Саме тут вона розташовувалась. На фотографії ми це бачимо».
Побачити, що вціліло від стели, тепер можна хіба що на фото. Ще якихось два роки тому тут були рештки пам’ятника. Він символізував участь семи країн у розбудові масштабної газопровідної лінії. Довжина газогону сягає майже трьох тисяч кілометрів.
Олександр Шумейко, зав. відділу охорони пам’ятників історії та монументального мистецтва Черкаського обласного краєзнавчого музею: «Він працює і досі. Труби в землі, по них газ проходить у країни Центральної та Східної Європи».
От лише про проект тих часів більше не нагадує нічого.
Олександр Шумейко, зав. відділу охорони пам’ятників історії та монументального мистецтва Черкаського обласного краєзнавчого музею: «Тривалий час пам’ятка була в напівзруйнованому стані. Тут були лише рештки. Сьогодні вона повністю зрізана. Нічого не лишилося».
Радянські керманичі вклали у зведення магістралі не один мільярд карбованців. Свого часу для масштабного будівництва залучили німецьких спеціалістів. А також низку інших субпідрядних організацій із країн колишнього Радянського Союзу.
Олександр Шумейко, зав. відділу охорони пам’ятників історії та монументального мистецтва Черкаського обласного краєзнавчого музею: «Тут працювало 130 будівельних бригад. Робочих було більше п’яти тисяч».
Зараз на місці колишньої стели – рекламний щит міського зоопарку. Директор звіринця стверджує: об’єкт не руйнували. Пам’ятку, мовляв, знищив час і негода. Не оминали об’єкт і вандали.
Євгеній Ван, директор Черкаського зоопарку (телефоном): «Щитов там никаких не было. Насколько я помню, там даже никаких опор не оставалось».
Ще донедавна краєзнавці виголошували ідею про реставрацію пам’ятки. Але оскільки про об’єкт культурної спадщини зараз нагадують хіба що ось ці скупі залишки залізобетону, то відновити пам’ятник не вдасться. Та забувати про такий грандіозний культурно-технічний об’єкт не варто, переконаний краєзнавець Сергій Ганницький. Адже розбудова газопроводу свідчила про технічні й інтелектуальні можливості країни. А отже, символізувала про її інвестиційний потенціал.
Сергій Ганницький, краєзнавець: «Наша держава демонструє готовість брати участь у міжнародних проектах із перекачування газу та нафти. Але не варто забувати про досягнення попередніх років».
На сьогодні стела не перебуває на обліку державних пам’яток. Вкладати кошти в її реставрацію ніхто не збирається. А тому світлини залишаються чи не єдиним нагадуванням про зведення в Черкасах та області масштабного газового проекту.
