Свято пам’яті, сакральних знаків та обрядів. Таке влаштували вихідними в Долині троянд. Організатори щорічного фестивалю «Трипільські зорі» вшосте згуртували народних умільців і козаків у Черкасах. На березі Дніпра протягом двох днів ті проводили майстер-класи, співали пісень і навчали бойовому українському мистецтву. Враженнями від заходу поділиться Олена Берестенко. Далі – спеціальний репортаж.
Олена Берестенко, кореспондент: «На два дні Долина троянд перетворилася на музей національної культури. Тут співали українських пісень, виготовляли ляльки-мотанки та ліпили глечики».
Свій крам до парку на березі Дніпра звідусіль несуть із півсотні майстрів. Із Черкас і прилеглих районів, зі столиці, із Західної України – їдуть звідусіль, аби показати свої витвори черкасцям. Вишиванки, глечики та вази, картини, музичні інструменти із глини, прикраси хенд-мейд – такого добра тут за кожним столом. Ірина пригледіла солом’яний подарунок для брата.
Ірина Нудненко, відвідувачка фестивалю: «Из соломки. Мы за 110 сторговались. Она очень легкая, удобная. Думаю, брату понравится».
А ця дівчина прийшла за прикрасами з етносимволікою.
Ірина Партем, відвідувачка фестивалю: «Мне больше нравятся сережки и кошельки».
В одному кутку ярмарку на повну торгують одягом і взуттям.
Андрій Боліло, дизайнер: «Это делается из тканого полотна. И получаются вот такие интересные вещи».
В іншому – люди слухають зозулину музику.
За таку глиняну пташку-свищика, що є давнім амулетом і народним музичним інструментом, треба викласти 15-20 гривень. Безкоштовні на ярмарку ось ці галушки на індійський лад. Їх готують і роздають черкасцям кришнаїти. Посеред Долини троянд ті обладнали польову кухню. У кожній страві ведичної культури не менше десятка спецій, заохочує спробувати страву волонтерка Олена.
Олена Бурлакова, кришнаїта: «Тмин, чорний перець, кумин, імбир».
Без наїдків, зате з ляльками. Причаїлися в холодку і проводять майстер-клас. У руках майстринь оживають янголи з текстилю та вузликові ляльки. За такою технікою ці сакральні обереги робили ще наші пращури, розповідає Лідія. І в таким спосіб програмували своє сімейне життя. Їхнім шляхом пішла і сама мисткиня.
Лідія Колесник, мисткиня: «Зробила першу ляльку, а через 9 місяців народила першу дитину. Роблю ляльки й надалі. Сподіваюсь своїм прикладом заохотити черкасців робити ляльки, виховувати дітей».
А в цьому козацькому курені вже виховують фізично. Гармати, вежа та плетений паркан – усе, як того вимагають козацькі традиції.
Роман Надточій, вихованець школи бойового гопака: «Усі охочі можуть навчитися майстерності рукопашного бою та володіння шаблею».
Опісля майстер-класів – видовищні козацькі розваги. Лава на лаву, боротьба на поясах, прийом «вершники».
Таких видовищних вихідних у черкасців не було б, якби не ентузіазм та особисті зв’язки цієї черкащанки. Інна – незмінний організатор фестивалю. З року в рік, зізнається дівчина, охочих допомогти у фінансуванні проекту більше не стає.
Інна Шмігеровська, організатор фестивалю: «Зараз складна політична ситуація в нашому місті. Ми зверталися до багатьох депутатів, тому що, як нам пояснили, міський бюджет обмежений. Дехто допоміг, зважаючи на те, що День молоді. А в Черкасах не відбувається жодного заходу до Дня молоді».
Хай там як, а традицію проведення особливого фестивалю напередодні молодіжного свята організаторка обіцяє не порушувати.
