У битві дерев’яних скульптур переміг «Слон» Івана Фізера. У Черкасах завершився другий щорічний фестиваль «Древляндія». Цьогоріч чотирнадцять скульпторів вирізьблювали з дерева героїв казки Редьярда Кіплінга «Мауглі». На все про все митці мали всього п’ять днів. Утім, навіть у такі стислі терміни їм вдалося створити дерев’яні шедеври. Більше про них – у наступному сюжеті.
Ось такий вигляд мали майбутні творіння під час першого фестивального дня. Величезні колоди по метру в діаметрі нагнали страху навіть на скульпторів із величезним досвідом.
Іван Фізер, учасник фестивалю «Древляндія»: «Коли побачив ці стовбури, хоча я вже не один такий стовбур «перекрамсав», справді злякався, бо це дуб і сухостій».
Стружку вивозили тоннами. Скульптори працювали в шаленому темпі. На все про все мали всього п’ять днів. Та ще й погода не надто підсобила. Усі фестивальні дні трималася сорокаградусна спека.
Іван Фізер, учасник фестивалю «Древляндія»: «Попри усі негаразди, оце зібрання, коли збирається гурт людей зі всієї України, все одно і зморюєшся, і знесилюєшся, але відчуваєш піднесення є в душі».
Іван Фізер через травму руки працював із помічником. Чаклували над казковим слоном.
Іван Фізер, учасник фестивалю «Древляндія»: «Мені дуже пам’ятається мультфільм «Мауглі». Але довелося пошукати книжку і поновити в пам’яті».
А от Микола Теліженко навмисно створив не такого героя, як у казці. Замість Кіплінгового злого тигра – зробив добряка. Мовляв, діти й так бачать чимало зла довкола себе.
Микола Теліженко, учасник фестивалю «Древляндія»: «Це пеньок, в якому було найбільше сучків. Я побачив в тих сучках і вуха, і обличчя, і красиво закручений хвіст».
Тепер скульптор мріє, аби його «ласкавий звір» став улюбленцем глядачів.
Микола Теліженко, учасник фестивалю «Древляндія»: «Сюди можна полежати, посидіти, пофотографуватися, погладити. І на щоки можна стати, і на лапки».
А поки що приз глядацьких симпатій черкасці віддали ось цьому «Шакалу» Олександра Лузана. Натомість «Слон» Івана Фізера підкорив журі. Друге місце воно віддало «Пантері» Артура Мелконяна, а третє – «Павичу» Василя Білея. Незабаром дерев’яні скульптури переїдуть до Черкаського зоопарку.
