За межею бідності сьогодні перебуває більш ніж половина активного населення країни. 8 мільйонів з них – пенсіонери. Нині мінімальна зарплата є меншою, ніж офіційно встановлений прожитковий мінімум – 669 гривень, і нижчою за офіційну межу бідності – 778 гривень. На Черкащині більше п’ятнадцяти тисяч сімей користуються державною допомогою. Переважно це малозабезпечені та багатодітні. І хоча в області діє низка соціальних програм на підтримку незахищених верств населення – брак коштів не дозволяє виконувати їх в повному обсязі. 17-го жовтня у світі відзначають Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності. Як борються із бідністю на Черкащині – знають наші кореспонденти.
Петро Шишкін родом із Звенигородського району, але майже все життя мешкає в Черкасах. Приїхав жити до брата. Працював і трактористом, і механіком. Та доля виявилася до нього жорсткою – вже кілька років доводиться жебракувати. Адже чоловік не має ані пенсії, ані прописки. Чому опинився на вулиці – не зізнається. Шукати житло йому доводиться весь час. Одного разу навіть відморозив кінцівку на нозі, яку потім ампутували. Наразі – з житлом пощастило, – зізнається старенький, – адже мешкає хоч і в чужій, але квартирі.
Петро Шишкін, безхатченко: «Живу в квартирі, у однієї знайомої».
А ось про різного роду соціальні програми Петро Павлович навіть і не чув, говорить: від держави немає жодної підтримки.
Петро Шишкін, безхатченко: «Від держави я зовсім нічого не отримую.
