У Єгипет не поїду!
Головний черкаський бютівець не зміг відпочити в Єгипті через акулу. Про це пише «Прес – Центр». Нашумілі події в Єгипті, пов’язані з нападами на людей акул, зачепили й черкаських туристів. Зокрема невдало відпочинок провів і голова Черкаської обласної організації партії «ВО «Батьківщина» Анатолій Бондаренко. На узбережжі курорту Шарм-ель-Шейх, де він відпочивав із дружиною, за тиждень подружжю вдалося скупатися лише раз. Далі пляжі через напади акул були закриті, а адміністрація готелю ніяк ці незручності не компенсувала. Всі тіснилися біля басейнів, багатьом не вистачало лежаків. Анатолій Бондаренко відпочинком невдоволений і стверджує, що в Єгипет більше не поїде.
А завтра була війна
Історію несправедливості, яка трапилася із 90-літньою жителькою Руської Поляни, розповідає «Черкаський край». Жінка повинна була отримати Зірку Героя Соціалістичної Праці за досягнення у вирощуванні поросят. У колгоспі їй навіть видали 700 рублів на поїздку до Москви. Але отримати високу нагороду жінці так і не судилося. Адже виїхати по неї свинарка мала 23 червня 1941-го року, а напередодні розпочалася Друга світова війна. Чому Ганна Боковня майже 7 десятиліть не згадувала про не отриману нагороду, дізнаєтесь, прочитавши газету.
«Криза» непогано продається!
У Черкасах підприємець 46-річний Віталій Чепелуха випускає туалетний папір із написом «Криза, а ну її в …». Про це пише «Газета по-українськи». В упаковці вісім рулонів. Кожен завдовжки 75 м і коштує 1 грн. Туалетний папір цей підприємець випускає вже сім років. «Криза» доволі непогано продається. Ідея з назвою належить особисто Віталію Чепелусі. Спочатку він думав випустити щось на політичну тему, але потім побоявся когось образити. В арсеналі підприємця-жартівника вже є туалетний папір із назвами «Том і Джеррі», «Попкина радість» і «Багатий хутір». Останню ідею йому навіяла назва рідної вулиці у селі Свидівок, що під Черкасами.
Усім Миколам Миколи
У Руській Поляні живе сім’я, де батько, син і внук – Миколи Миколайовичи. Про це пише газета «Вечірні Черкаси». У родині Голегів три Миколи Миколайовичи. Найстаршому – 50 років, його синові – 29, а внукові – два з половиною. Започаткував цю традицію Микола Данилович Голега, якого вже немає серед живих, але син, онук і правнук пам’ятають про нього і планують продовжувати розпочатий ним звичай. Односельці до традиції Голег ставляться по-різному: хтось по-доброму насміхається, хтось вважає диваками, але про те, що в селі живе сім’я Микол, знають усі. День свого святого, Чудотворця Миколая, Голеги традиційно святкують за сімейним столом. Вони переконані: святий охороняє їхню родину і захищає від усіх негараздів та проблем.
