У Черкаській обласній раді лише сніжинки й зайчата. Саме в цих образах почасти були обласні владці у дитинстві на новорічних ранках. Що пам’ятають про себе малих слуги народу, "ВІККА-новини" дізнавалися у межах циклу "Депутати теж люди". Про минуле й майбутнє обласних обранців, розпитувала наша Ірина Малюкова.
Ірина Малюкова, кореспондент: "Якщо депутат не повертається в дитинство, ВІККА повертає дитинство депутата. У Новий рік ми вирішили нагадати обласним владцям про їхні святкові ранки. Ким були в минулому слуги народу, ходімо запитаємо".
Юрій Ботнар, депутат обласної ради: "- Ким були почасти на новорічних ранках у школі чи в садочку? Образ? – Я так одразу й не пригадаю, очевидно, якийсь зайчик. – Може, згадаєте якийсь віршик, пісеньку чи рухи, які виконували тоді? – Моє дитинство, на жаль, минало в Московщині. Я навіть згадувати того не хочу. Якби зараз у раді організували новорічний ранок, яку б собі роль обрали? – Хороше питання. Святого Юрія Переможця. Нам треба боротися отут із супротивниками. На жаль, вони є. Це лінь, безвідповідальність і приватні інтереси".
Образ зайчика дістався і батькові відомої української співачки, депутату Костянтину Омаргалієву.
Костянтин Омаргалієв, депутат обласної ради: "Завжди в ті часи хлопці були або ведмедиками, або зайчиками. Чітко пам’ятаю, що я мінімум двічі був зайчиком і один раз медведиком. Пісню згадую, але вона російською мовою і я думаю, що це зараз не актуально. Або лісоруба, або мисливця. – Чому? – Ви ж самі бачите, які в нас тут пристрасті розпалюються. Думаю, що деякі речі треба брати в свої руки і їх вирішувати".
Незвичну для радянських часів роль вихопив для себе тоді ще малий Вова Лашкул.
Володимир Лашкул, депутат обласної ради: "Миколайчиком".
Сценарій свій уже не згадає, а на депутатському ранку директор футбольного клубу "Черкаський Дніпро" професії не зраджує.
Володимир Лашкул, депутат обласної ради: "Юним футболістом. Тому що зараз це справа мого життя і я закликаю всіх до навчання в Білозірській сільській академії футболу Черкаського району".
"Свободівцю" Сергію Воронову позитивні образи не діставалися.
Сергій Воронов, депутат обласної ради: "То був то Чахлик, то був Карабас Барабас, то був чорт якийсь чи ще щось. Але завжди з посмішкою їх грав, тому, може, десь і не виходило".
Своїх сценарних віршів також не пам’ятає. Та, каже, на все життя закарбується, як менший брат готувався до свого ранку.
Сергій Воронов, депутат обласної ради: "Я зайченя маленьке, пухнасте та біленьке, у мене куций хвіст. Та спритний я артист. Я його запам’ятаю на все життя, тому що він його вчив дуже довго, ставав на стільчик".
Для ради образ уже обрав.
Сергій Воронов, депутат обласної ради: "Шерифа. Тому що потрібен контроль. У раді, зокрема. Подивіться на цих людей, товстосумів. Вони, мабуть, зацікавлені в якихось "дерибанах". Сподіваюся, вдасться все це зупинить".
Екс-голова облради в дитинстві була здебільшого Сніжинкою. Зате, працюючи вихователькою, до схочу експериментувала з ролями.
Валентина Коваленко, депутат обласної ради: "і Кіт Базиліо, і дід Мороз, і Снігурочка, і Баба-Яга, і Омелько з варениками".
Ось цю пісеньку пам’ятає ще з п’ятого класу.
На радний ранок також має свій образ.
Додавши новорічного настрою, лишаємо депутатів обласних працювати. Із святковим "допитом" йдемо до обранців міських. Депутатські одкровення дивіться вже в передноворічний вечір.
