Мова об’єднала черкаських депутатів. Із третьої спроби вони таки відправили Президентові спільного листа. У ньому просять гаранта не ставити свого підпису під скандальним законом про мови. Натомість доопрацювати його. Щоправда, такий консенсус депкорпусу дався не просто. Бо кожна із трьох найбільших фракцій у міській раді підготувала свій варіант звернення. Із подробицями Вікторія Курченко.
Уже двічі в раді говорили про мову. Опозиція вимагала писати листа Президенту. Більшість її двічі зупиняла. А тепер це питання навіть є у порядку денному. Три найбільші фракції міськради пропонують власні варіанти звернень. Вільні демократи у своєму називають мовний закон «суто декларативним». Він, ідеться у листі, створить напругу в суспільстві, а також проблеми для місцевого самоврядування і неабияк трусоне бюджет. Батьківщинівцям текст подобається, але не скрізь.
Микола Булатецький, депутат Черкаської міської ради (фракція «Батьківщина»): «Я вважаю, що недопустимо тут залишити, що «прийняття закону не лише викликало бурхливу реакцію в суспільстві, а й уміло використовується політиками для гучних заяв, організації громадських акцій, а зрештою – для підвищення власних рейтингів».
Замість цього, біло-сердечні хочуть Президентові інше написати – що «розцінюють ухвалення скандального закону як владне сприяння політиці русифікації, яку вперто насаджують російські шовіністи».
Віктор Горкун, секретар Черкаської міської ради («Партія регіонів»): «Погодження на ту ставку, що запропонована, це якраз внесення розколу в суспільстві. Є регіони, де це потрібно, де людина не може на своїй рідній мові звернутися з позивною заявою до суду й таке інше, щоб написати самому без перекладача і без помилок».
Регіонали у своєму варіанті звернення до гаранта передбачувано стримані. Ключове – просять його повернути мовний закон на доопрацювання. Мовляв, щоб антидержавницькі сили не спекулювали.
Сергій Одарич, міський голова м. Черкаси: «Опозиція вважає, що цей закон використовує чинна влада для свого піару. Чинна влада вважає, що опозиція використовує для свого піару. Я пропонував би все-таки не намагатися зараз передавити та вкласти якісь оцінні судження, а все-таки об’єднатися довкола того, де нас нічого не роз’єднує».
І депутати, ще трохи посперечавшись, таки йдуть на компроміс. Лист виходить збірним. За основу обранці беруть варіант вільних демократів. Вони жертвують реченням про політиків, які заробляють собі бали на мовних протестах. А батьківщинівці погоджуються не писати про шовіністів. На кінець спільної творчості абзац, авторства регіоналів: щоби законотворці ще попрацювали над основами державної мовної політики в Україні.
