Зловісне перехрестя. Таку славу в народі здобуло перехрещення Ільїна з Рябоконя. Спочатку року тут трапилося вже шість аварій. Потерпають і водії, і місцеві. Автівки й маршрутки в’їжджають просто у прилеглі будинки. Про життя, як на вулкані, – Ольга Скорик.
Перехрестя Ільїна та Рябоконя водії намагаються оминати. Воно зажило недоброї слави. Ось «БМВ», що рухався другорядною, не пропустив «Рено-Кенго» та ледь не протаранив будинок. Завадила металева опора світлофора. Цього разу минулося без жертв. Та місцеві постійними аваріями доведені до відчаю. В обійстя Ірини Борисівни за майже 50 років транспорт в’їжджав до десятка разів.
Ірина, місцева жителька: «Живем, как на вулкане. Такие ситуации раз в неделю. Кто сюда только не заезжал. Тут и «мерсы» были, и «джипы», и легковушки, и бусики. Гостей куча». Потерпають і сусіди навпроти. Це до них, ще й року не минуло, як в оселю в’їхала маршрутка. А кілька тижнів тому ледь не влетів джип. Знак «дати дорогу» мало кого зупиняє. Тутешні просять світлофор або хоча б обмежувач швидкості.
Катерина Дмитрівна, місцева жителька: «В горсовете сказали, что нет смертельного случая. Так ответили. Чтоб тут сделали бордюры и чтоб сделали дорогу нормальную. Зебру нарисовали».
Сумнозвісне перехрестя Ільїна та Рябоконя вже два місяці, як у чорному списку ДАІ. Його визнали місцем концентрації ДТП. Лише за півроку тут трапилося 6 дорожньо-транспортних пригод. У них троє – травмовані.
Альона Плаксій, старший інспектор служби профілактичної роботи УДАІ в Черкаській області: «Державтоінспекцією розроблено заходи, якими передбачено встановлення світлофора на цій ділянці дороги. Розроблений проект, розглянуто та погоджено Державтоінспекцією. І те, коли буде встановлений світлофор, залежить від міськвиконкому».
У мерії поки не можуть сказати, коли настане свято на Ільїна – Рябоконя. Водночас нарікають на занадто низьку культуру водіння в місті. Мовляв, тут жоден технічний регулювальник не допоможе.
Павло Карась, заступник міського голови м. Черкаси: «Ми тоді не будемо мати таких проблем, коли покращимо культуру водіння в місті. Щодо цього робота практично не проводилася. Місто повинно бачити «героїв», суспільство повинно обговорювати цю проблему».
Поки в мерії роздумують, місцеві й собі вигадують методи захисту від некерованих автівок.
Ірина, місцева жителька: «А теперь хоть вот так становись…».
