Черкаське море знову буде з рибою. На це сподіваються черкаські іхтіологи. Цьогоріч у Кременчуцьке водосховище вони запустили 47 з половиною тонн малька риби цінних порід. А саме: товстолоба білого та строкатого, а також білого амура. Проспонсорувала зариблення Дніпра держава. Фахівці кажуть: такого масового зариблення Кременчуцьке водосховище не бачило вже три роки. Далі – Наталя Кириленко.
На Іркліївському риборозпліднику цих товстолобів і білих амурів ростили майже два роки. Тепер кожен важить по 140 грамів. Іхтіологи кажуть: саме час мальок випускати у Кременчуцьке водосховище.
Андрій Зінченко, начальник іхтіологічного відділу Держрибохорони в Черкаській області: «Ці водні живі ресурси вселяємо, аби підвищити рибопродуктивність Кременчуцького водосховища, відтворити запаси, забезпечити харчові потреби населення».
Зариблення Кременчуцького водосховища проводять щорічно. Утім таке масштабне – вперше за останні три роки.
Ігор Рибак, директор Іркліївського риборозплідника рослиноїдних риб: «Держава почала звертати на проблему рибної галузі увагу. Цьогоріч виділили на 200 тисяч гривень більше для вирощення риби. А в наступному році планують десь збільшити на 200 – 250 тисяч рибин для випуску в Дніпро».
За словами фахівців, уже за 3 роки мальок доросте до товарної риби. Важитиме по 3 кілограми кожна. Щоб вберегти від браконьєрів – рибоохоронці пильнуватимуть Кременчуцьке водосховище.
Андрій Зінченко, начальник іхтіологічного відділу Держрибохорони в Черкаській області: «У зв’язку з тим, що живі ресурси будуть незначний період концентруватися в місці випуску, для запобігання незаконних дій громадян, які схильні до браконьєрства, організована цілодобова охорона інспекторського складу».
Як тільки риба помігрує на глибину, Держрибоохорона скасує цілодобове спостереження. А на ділянці зариблення відновить промисел.
